10-В клас
26.05.2020-27.05.2020
Українська література
Урок №17-18
Узагальнення й систематизація вивченого
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ НА ЛІТО
Шановні майбутні одинадцятикласники!
Під час канікул мрійте, спостерігайте і насолоджуйтеся життям, не забуваючи про власну безпеку!!!
А також не забувайте поринути в неймовірно цікавий світ книги!!!
Українська література
- Павло Тичина «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...», , «Пам’яті тридцяти»
- Максим Рильський «У теплі дні збирання винограду»
- Микола Хвильовий (М. Фітільов) - «Я (Романтика)»
- Юрій Яновський «Майстер корабля»
- Валер’ян Підмогильний - «Місто»
- Остап Вишня (Павло Губенко) - «Моя автобіографія», «Сом»
- Микола Куліш «Мина Мазайло»
- Богдан-Ігор Антонич - «Зелена євангелія», «Різдво», «Коляда»
- Осип Турянський «Поза межами болю»
- Євген Маланюк «Уривок з поеми»
- Іван Багряний ( І.Лозов’ягін) «Тигролови»
- Олександр Довженко «Щоденник» (періоду війни), «Зачарована Десна»
- Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці…»
- Дмитро Павличко «Два кольори»
- Іван Драч - «Балада про соняшник»
- Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Маруся Чурай»
- Василь Стус «Господи, гніву пречистого…»
- Олесь Гончар «Модри Камень»
- Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
Жирним шрифтом виділені твори, які протягом навчального року будуть вивчатися напам’ять
1. Він був сином коваля і став володарем у царстві духа.(Іван Франко)
2. Герої його твору сперечались за грушу. (Іван Нечуй-Левицький)
3. Першим в історії української літератури написав соціально-психологічний роман. (Панас Мирний)
4. Для неї стали життєвим девізом слова «без надії сподіваюсь». (Леся Українка)
5. Першим в історії української літератури написав імпресіоністичну новелу. (Михайло Коцюбинський)
6. Його справжнє ім’я Іван Тобілевич. (Іван Карпенко-Карий)
7. Його справжнє ім’я Олександр Кандиба. (Олександр Олесь)
8. У його творі порушується проблема еміграції, лунає ідея нерозривної єдності головного героя з рідною землею. (Василь Стефаник)
9. ЇЇ суспільна діяльність тісно пов’язана з «Товариством руських жінок на Буковині». (Ольга Кобилянська)
10. Уже першими своїми творами підніс українську літературу до рівня західноєвропейської, утвердив неореалізм. (Володимир Винниченко)
11. Поет, який у вірші «Блакитна панна» показав поєднання краси мистецтва та природи. (Микола Вороний)
ЗАПИШИ!
Соціально-побутова повість –це…
Реалізм – це…
«Театр корифеїв» - це…
Соціально-психологічний роман – це…
Сонет – це…
Філософська поезія – це…
Психологічна новела – це…
«Поезія в прозі» - це…
Імпресіонізм – це…
Експресіонізм – це …
Неоромантизм – це…
Драма-феєрія – це…
ЗАПОВНИ!
28.05.2020-29.05.2020
Українська мова
Урок №32-33
Узагальнення
і систематизація вивченого
Тестування у форматі ЗНО
Виконайте тестування за посиланням
26.05.2020
Українська мова
Урок №31
Розвиток мовлення. Дискусія на морально-етичну тему
Життя
– це дар Божий, тому ми з вами намагатимемося не просто жити, а жити щасливо,
ловити прекрасну мить життя просто зараз.
А
з чим у вас асоціюється життя?
(учні записують асоціативний
ланцюжок)
Життя
– родина, Батьківщина, затишок, батьки, здоров'я, щастя, любов, справедливість…
Звичайно,
кожна людина прагне до щасливого життя, яке складається із багатьох складників.
І справедливість – одна з таких частин.
· Скласти
сенкан на тему «Справедливість»
Справедливість.
Чиста, правдива.
Бореться із несправедливістю.
Хочеться, щоб нею керувалися усі.
Істина.
(учнівські
сенкани)
Епіграфом до уроку
ми взяли давньоєгипетську мудрість: Подих
життя – у справедливості.
Отже, говоритимемо
про справедливість.
· Прийом «Яскрава пляма» - притча про
справедливість.
Скарбниця
людського досвіду дуже багата на повчальні історії про те, як жити по
справедливості і як протидіяти несправедливості. В одній із них ідеться про
чоловіка, який, проживши життя, потрапив під браму пекла. Він свято вірив, що стоїть тут випадково,
помилково. «Я порядна людина, -
схвильовано говорив він. – За все своє
життя я не скоїв нічого протизаконного, намагаючись остерігатися лихих
учинків. Я бачив, як одні кривдили
інших, проте участі в цьому не брав. Я був свідком, як люди робили неподобства
й звинувачували в цьому один одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив
нічого. Ніколи». Та коли в пеклі почули цю розповідь, дуже зраділи новому
прибульцю, сказавши, що…
· Створення проблемної ситуації
-
Що ж сказали новому прибульцю у пеклі?
· «Займи позицію»
Перед
вами листок із можливими варіантами відповідей:
· Ти помилився,
тобі дійсно не до нас. (міф)
· Ти
потрапив куди треба, тобі саме сюди. (реальність)
· Проходь,
ми виправимо всі твої гріхи і відпустимо до раю. (наївне прагнення досконалого світу)
Учитель. Із глибини віків
до нас дійшов афоризм «У суперечці
народжується істина». Життя вимагає від нас чітко висловлювати і обстоювати
власну думку. А для цього необхідно
оперувати необхідними матеріалами.
· Чи важливо
сучасній людині уміти відстоювати власну думку? Чому? Висловивши судження, ви
тим самим сформулюєте завдання уроку:
-
Навчитися
підбирати аргументи,
-
Учитися висловлюватися на морально-етичну
тему,
-
Конкретизуємо проблему, над якою
роздумуємо,
-
Відстоювати власні погляди на проблему,
-
Відстоюватимемо власне «Я»,
-
Формувати власні думки,
-
Висловлювати стійку життєву позицію.
· «Лексичний камертон» (слайд)
-
1. Варто зазначити, що поняття справедливості
знайоме і бажане для усіх. Існує багато висловів про цю моральну категорію. Як
ви розумієте вислови «справедливість понад усе», «справедливість
восторжествує», «правда неправду поборе», «кожному своє», «Соломонове рішення»,
«віддати належне», «віддати справедливе»?
Запис
у зошити фразеологізмів та тлумачення
справедливості.
-
2. Життя
чи не щодня ставить нас перед вибором справедливого рішення. І ми маємо його
приймати. Тема сьогоднішнього вибору дискусії: (слайд)
Справедливість
– міф, реальність чи наївне прагнення досконалого світу?
Запис
у зошитах.
Своє бачення
справедливості ви вже показали, складаючи сенкан, вибираючи варіант відповіді.
Тема уроку містить три тлумачення цього поняття:
Справедливість –
міф.
Справедливість – реальність.
Справедливість –
наївне прагнення досконалого світу.
-
3. Доберіть асоціативні синоніми до слова
«справедливість». Правда, істина.
-
4. Словникова робота.
Міф
– щось вигадане, неіснуюче, фантастичне.
Реальність
– те, що насправді існує, життєве, справжнє.
Справедливість
– категорія морально-правової чи соціально-політичної свідомості, мораль та
чеснота, вразливість як на суспільне добро, так і на суспільне зло.
Учитель.
То чи легко
приймати рішення?
Еристика, як наука
про діалогічне мовлення, реалізується у таких жанрах як полеміка, диспут,
дебати та дискусію. Пригадайте, що є чим.
Отже, ми повинні
знайти істину, можливо, іти на компроміс із опонентами, але дотримуватися
правил ведення дискусії.
Виступ під час
дискусії – це роздум проблемного характеру.
Пригадайте,
відтворивши за допомогою карток, структуру твору-роздуму, розмістивши їх у
певній послідовності. Мотивуйте виконання.
Теза
|
аргументи
|
приклади
|
висновок
|
· Метод «Займи позицію». Проведення дискусії.
Підсумковий етап уроку.
Дорогі діти! Ви
стоїте на початку свого життєвого шляху. Ще зовсім небагато – і ви постанете
перед вибором. Нехай ним завжди буде справедливість, завжди будьте чесними
перед собою та людьми.
Чи справедливим є
життя?
Для когось – все. Комусь – нічого.
Комусь безхмарне
майбуття,
А комусь іти і йти
до нього… (Іван Овсянников)
Домашнє завдання.
Скласти
твір-роздум на тему «Справедливість – міф, реальність чи наївне прагнення
досконалого світу?»
25.05.2020
Українська мова
Урок №30
Розвиток мовлення. Бібліографія. Анотація
Сьогодні на уроці ви відкриєте для себе матеріал, який допоможе вам вдвічі, а то й втричі швидше опрацьовувати літературу. Окрім того, ми увійдемо до світу науки з його нормами та традиціями. Предмет сьогоднішнього уроку стосується найсвятішого у цьому світі – книги чи статті. Раніше, можливо, вам дозволяли довільно оформлювати список джерел, проте від сьогодні будете робити це "по-дорослому" (як у спорті: коли граєте у футбол у дворі, можете не зважати на деякі правила, проте на серйозному рівні їх слід дотримуватися з максимально можливою точністю).
Отже, тема уроку: бібліографія та анотація.
З кожним роком у всьому світі зростає кількість друкованої літератури. Книг дуже багато, тому треба навчитися орієнтуватися в цьому морі книг, зуміти вибрати те, що найбільше цікавить. У цьому нам допомагають картотеки, а також допоможе бібліографія.
Пояснення вчителя
- Робота з книгою розпочинається з попереднього знайомства з нею – з її довідковим апаратом (вихідними даними та анотацією).
Слово „бібліографія” походить від двох грецьких слів „бібліон” – книга і „графо” – пишу.
Бібліографія – це перелік книг, журналів, статей із вказівкою вихідних даних; покажчик літератури. Вихідні дані вміщуються на титульній сторінці та на її звороті, а також на останній сторінці книги.
У вихідних даних зазначаються прізвище та ім’я автора (авторів), прізвища редакторів, художників, коректорів, обсяг книги, тираж. Вказується також адреса видавництва та друкарні, де виходить книга, а також рік видання.
Анотація — це короткий огляд змісту книги, статті часто з критичною оцінкою її.
Вона складається з: 1) опису бібліографічних ознак книги (автор, назва І т. д.); 2) короткого переказу матеріалу; 3) вказівок, кому ця книга адресована.
Анотація здебільшого розміщується на звороті титульної сторінки і служить для попереднього ознайомлення читача зі змістом книги. Іноді в анотації містяться елементи оцінки книги і короткі відомості про автора.
2. Дидактична бесіда.
- З чим можна порівняти бібліографію? (З особистими даними людини)
- Які дані вміщує бібліографія книги і в якому порядку? (Автор, Назва. – Місце видання.: Видавництво, Рік видання. – Кількість сторінок).
- Навіщо фіксувати стільки даних про книгу? (Щоб чітко й однозначно визначити її)
- Чому така точність в бібліографічній пунктуації? (В науці обов’язковою є впорядкованість всього. Ця пунктуація – результат домовленості, положення про оформлення книг, вона єдина для всього світу, зрозуміла кожній освіченій людині з будь-якого куточка планети. Окрім того, така точність робить можливою машинну (комп’ютерну) обробку інформації про книги).
- З чим можна порівняти анотацію? (З розповіддю людини про себе).
Які відношення між анотацією і бібліографією? (Анотація вміщує повну бібліографію).
Які відношення між анотацією і бібліографією? (Анотація вміщує повну бібліографію).
- Для чого потрібна анотація? Для швидкого ознайомлення зі змістом книги).
- Що вміщує анотація в кінці? Навіщо? Чому важливий адресат?
Монографія: Автор, Назва. – Місце видання.: Видавництво, Рік видання. – Кількість сторінок.
Колективна монографія: Назва. – Місце видання.: Видавництво, Рік видання. – Кількість сторінок. Стаття: Автор, Назва // Назва видання чи збірника, Рік, Число. – Номери сторінок. Матеріал з Інтернету: Автор, Назва // Повна назва ресурсу від базової сторінки до назви ресурсу. |
V. Закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок.
1. Складання бібліографії
Зараз ми спробуємо зробити бібліографічний опис книжки. за правилом-орієнтиром.
Правило-орієнтир
1. Розгорніть книжку на першій сторінці і знайдіть прізвище та ініціали автора. Запишіть їх на каталожну картку від першої вертикальної лінії друкованими літерами.
2. Знайдіть назву твору і запишіть її на другій лінійці від другої вертикальної лінії.
3. Знайдіть підзаголовки (якщо є), чи жанр твору та запишіть через дві крапки після назви з великої літери.
4. Знайдіть вихідні дані книжки, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Запишіть це, користуючись зразком. Знайдіть авторський знак і номер відділу. Запишіть за зразком.
(учитель показує зразок).
2. Складання анотації.
- Ознайомтеся з бібліографічними даними та прочитайте коротку анотацію до книги А. П. Коваль «Пригоди слова». За цим
зразком складіть анотацію до будь-якого з розділів підручника «Української мови» для 10 класу.
Коваль А. П. «Пригоди слова»: Науково популярне видання.— К.: Рад. шк., 1985.— 213 с.
Книга розповідає про історію появи в українській мові ряду
запозичених слів, перш за все тих, з якими при переході від
одного народу до іншого відбувалися різні «пригоди» — зміна
форми, значення, вживання тощо. Слова групуються тематично
в окремі статті.
Книга призначена для учнів середніх та старших класів.
Бібліотечна вікторина.
- Що означає слово каталог? Звідки воно до нас прийшло?
(каталог – „список”, „опис”, „перелік” книг. Це слово прийшло з Давньої Греції).
- Що таке анотація?
(коротка узагальнена характеристика книжки).
- Де розташована анотація?
(на зворотному боці титульного аркуша)
- Хто є основоположником української бібліографії?
(М.Комаров)
- Які відомості друкуються на обкладинці?
(автор, заголовок, серія)
- Хто такий „бібліофіл”?
(людина, яка любить книжки)
- Що означає термін „бібліографія”?
(бібліографія в перекладі з грецької – книг описання. Складається з двох грецьких слів: „бібліо” – книга; графія – пишу)
VІ. Домашнє завдання.
1. Вивчити конспект
2. Скласти анотацію на художню книгу.
22.05.2020
Українська мова
Урок №29
Аналіз письмових робіт.
Підготуватися до перевірної контрольної роботи з української літератури.
1. Повторити творчість Лесі Українки, Олександра Олеся, Миколи Вороного.
20.05.2020
Українська мова
Урок №28
Контрольна робота. Тестування 8. «Службові частини мови та вигук»
1. Повторіть матеріал про службові частини мови.
2. Виконайте тестування за посиланням
Завдання необхідно виконати до
21 травня 22:00
20.05.2020
Українська література
Урок №16
Драматичний
етюд «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до
кращого життя. Маса, гурт людей і їх провідник. Лідер – сильна особистість.
Трагічна суперечність між мрією, духовністю й жорстокістю
1. Прочитати драматичний етюд "По дорозі в казку"
2. Опрацювати матеріал, зробивши конспект в зошиті
19.05.2020
Українська література
Урок №15
Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово
рідне! Орле скутий!..»)
1. Опрацювати матеріал підручника на стор.228-229
2. Прочитати вірш "О слово рідне! Орле скутий!"
3. Записати в зошит паспорт твору.
4. Вивчити напам'ять вірш "О слово рідне!", записати на відео та надіслати мені на пошту до 22.05.2020
19.05.2020
Українська мова
Урок №27
Вигук як
особлива частина мови. Правопис вигуків
1. Перегляньте відеоурок про вигук
2. Опрацюйте матеріал підручника стор.271
3. Виконайте тестування за посиланням
Завдання необхідно виконати до
19 травня 20:00
18.05.2020
Українська мова
Урок №26
Правопис часток
Перевірна контрольна робота
1. Повторити все про службові та самостійні частини мови
2. Підготуватися до контрольної роботи, яка відбудеться о 13.00
3. У контрольній роботі є питання, які ми не розглядали. Це перевірка на те, чи будете ви списувати, чи самі розв'язуєте. Від цього залежатиме ваша оцінка
Контрольна за посиланням
Контрольна за посиланням
Завдання необхідно виконати
до 18 травня 14:00
15.05.2020
Українська мова
Урок №25
Правопис часток
1. Перегляньте відео про правопис часток за посиланням
2. Опрацюйте матеріал підручника на стор. 270, вивчіть правила
3. Виконайте тестування за посиланням
Завдання необхідно виконати
до 17 травня 20:00
Правопис часток
1. Перегляньте відео про правопис часток за посиланням
2. Опрацюйте матеріал підручника на стор. 270, вивчіть правила
3. Виконайте тестування за посиланням
Завдання необхідно виконати
до 17 травня 20:00
13.05.2020
Українська література
Урок №14
«Чари ночі» – перлина інтимної лірики української
поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини
і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні
настрою, емоцій
1. Опрацюйте матеріал підручника стор.226-227
2. Занотуйте в зошит паспорт твору "Чари ночі"
3. Прослухайте аудіоверсію поезії "Чари ночі", вивчіть напам'ять, скориставшись зразком. Запишіть відео скиньте мені на пошту до 19.05
13.05.2020
Українська мова
Урок №24
Частки,
їх функції. Групи часток за значенням
1. Перегляньте відео про частку за посиланням
2. Опрацюйте матеріал підручника стор. 269-270
3. Виконайте вправу 452
12.05.2020
Українська література
Урок №13
Олександр Олесь (О. Кандиба). Коротко про життя і творчість,
світоглядні переконання митця. Неоромантичні, символістські тенденції у
творчості («З журбою радість обнялась...»).
1. Перегляньте відео про Олександра Олеся, занотувавши 5 цікавих фактів з біографії митця
2. Опрацюйте матеріал підручника
3. Зробіть конспект теми, скориставшись запропонованим матеріалом
12.05.2020
Українська мова
Урок №23
Правопис
сполучників. Особливості вживання деяких сполучників
1. Перегляньте відеоурок та складіть опорний конспект про правопис сполучників
2. Опрацювати стор.267 підручника
3. Запам'ятайте!!!!!
4. Виконайте вправу 450
08.05.2020
Українська мова
Урок №22
Сполучник
як частина мови. Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи
сполучників
1. Перегляньте відео за посиланням про сполучники, їх види
2. Опрацюйте матеріал підручника на сторінці 267, вивчіть теорію
3. Будьте уважними, виконуючи завдання.
4. Виконуючи це завдання, скористайтеся матеріалом таблиць.
06.05.2020
Українська література
Урок №12
Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний
центр символістського твору. Мотив самотності людини. Згадка про революцію як
данина естетиці доби соціальних перетворень
«Інфанта» М. Вороний
1. Пригадайте матеріал поперднього уроку. Поезія "Блакитна панна" має бути вивчена напам'ять!!!!!!!!!!!!!! Є на ЗНО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
2. Опрацюйте матеріал підручника стор.220-223
3. Дайте усно відповідь на питання стор.222-223
06.05.2020
Українська мова
Урок №21
Службові
частини мови, їх загальна характеристика. Прийменник,
його особливості. Групи за походженням та морфологічним складом.
1. Перегляньте відеоурок про прийменник за посиланням
2. Опрацюйте матеріал підручника на стор. 264-266, вивчіть теорію
3. Виконайте вправу 444.
05.05.2020
Українська література
Урок №11
Микола Вороний. Коротко про життя і
творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог
модернізації української літератури. "Блакитна панна"
Опрацюйте поданий нижче матеріал
Народився майбутній поет 24 листопада (6 грудня) 1871 року на Катеринославщині в родині ремісника. Дитинство минало на околиці Харкова, куди через півроку після народження хлопчика переїхали батьки. У характері підлітка поєднувалися бунтівливість батька, що вів свій рід від прадіда гайдамаки, і зваженість матері, предком якої був ректор Києво-Могилянської академії П.Колачинський. Після закінчення школи Микола вчився у Харкові, а потім у Ростові-на-Дону, спочатку в реальному училищі, пізніше в гімназії, де й почав писати вірші. Захоплювався європейською і російською літературою. Найсильніше враження на нього справили заборонені твори Шевченка. Поглибили національну самосвідомість юнака вистави театру М.Кропивницького. разом з іншими гімназистами Вороний Організував у Ростові-на-Дону «Українську громаду», що й спричинило дошкульні переслідування, які закінчилися забороною вступати до університету й перебувати в столицях та університетських містах.
Саме через це юнак змушений був виїхати з Росії. Спочатку він навчається у Віденському, а потім у Львівському університетах, зближується з Іваном Франком, якого вважає велетнем думки, а вплив його на себе – колосальний. У Львові стає членом редколегії журналу «Житє і слово», деякий час працює режисером театру «Руська бесіда». Одначе вплив на молодого поета мають не тільки І.Франко та його однодумці, а й французькі символісти Бодлер та Мореас, німецькі філософи-ідеалісти Шеллінг, Шопенгауер, Шлейєрмахер.
У 1897 році Вороний переїжджає на Східну Україну, де протягом чотирьох років веде життя актора українських, а часом російських театральних труп, проголошує гасло «Чистого мистецтва» в українській літературі, хоч у власних поетичних творах не дотримується його.
У 1901 році він поступає на службу – працює в Катеринограді, Харкові, Одесі.
Навесні 1903 року Микола Вороний прибуває до Києва на з’їзд громадівців як делегат Одеської «Старої громади» і тут знайомиться з Вірою Миколаївною Вербицькою. Після цієї зустрічі душа поета співала «гімн щасливого кохання».
Незабаром закохані побралися й поселилися в Чернігові. Однак тихого сімейного життя, якого Микола Вороний так прагнув під час акторських мандрів, не вийшло. Уже через рік сім′я розпалася. Душевна рана від розриву з дружиною не гоїлася ще й через те, що з нею лишився улюблений син Марко.
«Тоді ж, доведений до розпачу, - читаємо в листі до О.І.Білецького, - я хотів позбавити себе життя: розпалив грубу і затулив комин, а сам положився спати; коли чад наповнив хату і став душити мене, я в кошмарі почув крик дитини, мого малого синка, що лишився при жінці. Якась сила підхопила мене, штовхнула в двері, що не були щільно зачинені, і я впав на сніг, де пролежав довго, доки не стямився, після чого освіжив хату. Це коштувало мені гарячки і перестуди».
Пізніше трагедія поетового нещасливого кохання вилилась у віршовані цикли «За брамою раю», «Разок намиста» та в окремі поетичні шедеври, сповнені невимовного болю, відчаю, глибокого страждання і водночас віри в силу світлого людського почуття.
З 1910 року поет оселяється в Києві, видає перші збірки своїх віршів «Ліричні поезії», «В сяйві мрій», працює в театрі М.Садовського, пише рецензії на театральні вистави, статті про театр і драматургію. Тут застає його звістка про Лютневу революцію 1917 року в Петрограді, яку поет гаряче привітав. Саме в цей час він створив глибоко- патріотичний вірш «За Україну!», який став справжнім народним гімном борців за волю Батьківщини.
За Україну! Слушний час
З огнем завзяття Кличе нас -
Рушаймо, браття, Ну ж бо враз
Всі вперед Сповнять святий наказ!
За Україну, Серця кров
За її долю, І любов -
За честь і волю, Все тобі
За народ! Віддати в боротьбі1
Ганебні пута За Україну,
Ми вже порвали За її долю,
І зруйнували За честь і волю,
Царський трон. За народ!
З-під ярем Вперед же, браття!
І з тюрем, Наш прапор має,
Де був гніт, І сонце сяє
Ми йдем на вільний світ! Нам в очах!
За Україну, Дружний тиск,
За її долю, Зброї блиск,
За честь і волю, В серці гнів
За народ! І з ним свободний спів
О Україно! За Україну ,
О рідна ненько! За її долю,
Тобі вірненько За честь і волю,
Присягнем. За народ!
Поет щиро повірив гаслам Лютневої революції, яка захопила його масовим ентузіазмом, свободою слова і передовсім зняла заборону з рідної української мови. Однак ейфорія тривала недовго. Жовтневі події 1917 року розкололи світ навпіл. Насильство, кривава вакханалія громадянської війни, безневинна кров тисяч і тисяч простих людей справили на поета гнітюче враження.
Розчарувавшись у революційній дійсності, поет емігрував за кордон. Жив у Варшаві, де зблизився з польськими письменниками. Але весь час стежив за подіями, що відбувалися в Україні. Звідти приходили невтішні й суперечливі вісті. Однак там була його Вітчизна. Коли глибока туга за рідним краєм стала нестерпною, поет навесні 1926 року повернувся в Україну.
Те, що він побачив на рідній землі, глибоко вразило. Невдовзі над Вороним, як і над більшістю відомих культурних діячів України, збираються чорні хмари сталінського терору. Йому нагадали і «буржуазно-естецьку» творчість, і святкування 25-річного ювілею своєї літературно-мистецької діяльності в 1919 році з Петлюрою («гетьман української поезії з гетьманом української армії»).
На початку 30-х років поета виселили з Києва і засудили на 3 роки концтаборів. Тяжкі фізичні страждання підсилювалися невимовною тугою за рідними.
Вороному довелося пройти всі тортури, уготовані сталінською пекельною машиною. Йому інкримінували відступництво, шпигунство, а його творчість класифікували як націоналістичну вилазку класового ворога, білоемігранта (проте саме Вороний переклав українською революційно-партійний гімн «Інтернаціонал» і «Марсельєзу»).
Історія не зафіксувала точних відомостей про останні дні поета. Страдницька дорога Вороного завершилася двома страшними папірцями – вироками слідчих органів. Нелюдськи жорстокий суд було виконано 7 червня 1938 року. Сам того не відаючи, він пережив свого улюбленого сина майже на рік. Велику роль у пом’якшенні несправедливого вироку Вороному відіграло клопотання його сина Марка – відомого дитячого поета, що працював у Москві й спеціально приїхав до Києва. Допомога батькові коштувала синові дорого. Його заарештували, згодом засудили до семи років виправно-трудових таборів і заслали в місто Кем біля Соловецьких островів, звідки він уже не повернувся - був розстріляний у жовтні 1937-го.
Микола Вороний був посмертно реабілітований аж двічі. Та чи спокутуємо ми цим той страшний гріх розправи над безневинним? Хто відшкодує народові втрату найкращих його дітей? Який суддя покарає злочинців?
Микола Вороний повернувся до нас. Живе, вивчається в школі його поезія, звучить музика на його слова, адже найкращі українські композитори – М.Леонтович, Я.Степовий, а найбільше М.Лисенко – клали на музику його прекрасну лірику.
Перегляньте відео про Миколу Вороного
Прочитайте поезію "Блакитна панна"
Словникова робота
- Блавати – волошки; шовкова тканина блакитного кольору.
- Арабеска – 1)вид орнаменту з геометричних фігур, стилізованого листя, квітів і т. ін., який поширився в Європі під впливом арабського мистецтва; 2)жанр інструментальної п’єси витонченого примхливого характеру.
- Фреска – вид живопису; настінний розпис картини, нанесений водяними фарбами по свіжо нанесеній вологій штукатурці.
- Гротеск – (від фр. – смішний, незвичайний) – художній засіб, що грунтується на свідомому карикатурному спотворенні, порушенні форм і розмірів предметів, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного чи смішного з комічним. Гротеск – вищий ступінь комічного. Термін цей походить від знайдених у ХУІ ст. італійським художником Рафаелем химерних настінних малюнків у римських підземних гротах.
Законспектуйте
Поезія М. Вороного — зразок високої естетики, заклик до формування «цілого чоловіка» (цілісної особистості), який відповідатиме критеріям Краси і Правди, буде аристократом духу. І. Франко називав цей стиль символізмом, стверджуючи: «Символізмом в поезії може бути все, не йдеться про алегорію, про підганяння дійсності до якихось заздалегідь прийнятих ідей. Йдеться лише про те, щоб поет, зображуючи певне явище, умів порушувати при цьому в нашій душі цілі акорди почуттів і уявлень, які б поривали нашу фантазію у якийсь далекий, безмежний простір, відкривали перед нами далекі горизонти думки і мрії, щоб. кожний вірш був неначе тісним віконцем в безкінечність».
Багато знавців доходять думки, що символізм — це не тільки поетична школа, якій притаманна певна сума виражальних засобів, а світобачення. Традиційно символізм у світовій поезії асоціюється з іменами Рембо, Малларме, Верхарна, Рільке, Блока, Бєлого, а в українській літературі — з іменами М. Вороного, О. Олеся, Г. Чупринки, П. Карманського, В. Пачовського. На відміну від європейського і російського символізму, в українському можна знайти менше містицизму, більше відгуків на життя, небайдужість до ідей національного визволення.
Крім рис символізму, у поезії М. Вороного відчутні риси неоромантизму і реалізму.
Переконаємося щодо цього на конкретних прикладах.
Аналіз поезії «Блакитна панна»
(Аналізується з точки зору стильових течій)
Символізм
|
Неоромантизм
|
Реалізм
|
Весна — символ пробудження, молодості, кохання. Легкість, витонченість форми. Не зовсім зрозумілі, туманні асоціації
|
«Емблематичність» весна — панна (дівчина красна). Зв’язок із фольклором (постійні епітети, поетичний паралелізм). Пісенність
|
Краса весни як явища природи; піднесення душі під впливом краси природи. Єдність краси природи і мистецтва
|
Прослухайте поезію
Домашнє завдання: вивчити поезію "Блакитна панна" напам'ять до 12.05.20.
Заповніть табличку
Можливо, комусь легше вивчити так...
05.05.2020
Українська мова
Урок №20
Контрольна робота. Тестування 7. «Дієслово та його форми. Прислівник»
1. Повторити теми "Дієслово. Прислівник"
2. Виконати контрольну за посиланням
Завдання необхідно виконати
до 6 травня 14:00
04.05.2020
Українська мова
Урок №19
Правопис
прислівників
1. Перегляньте відеоурок про правопис прислівників, зробивши конспект та вивчивши його
2. Опрацюйте матеріал підручника стор.259-260, вивчіть правила
3. Виконайте вправу 435
Українська література
Урок №10
Контрольна робота за творчістю Лесі Українки
1. Повторити матеріал про Лесю Українку.
2. Виконати тестування.
Завдання необхідно виконати до
29 квітня 19:00
29.04.2020
Українська мова
Урок №18
Ступені
порівняння прислівників
1. Перегляньте ще раз відео з попереднього уроку про творення ступенів порівняння з 5 хвилини.
2. Опрацюйте матеріал підручника на сторінці 258, вивчіть теорію.
3. Виконайте вправу 430 (І і ІІ частину).
28.04.2020
Українська література
Урок №9
Тема. Інтимна лірика Лесі Українки
Переглянути відео
Опрацювати поданий матеріал
Пролітають роки, минають століття, змінюється мода на зачіски, одяг, але незмінним залишається прагнення кожної жінки кохати й бути коханою.
Розмова наша сьогодні піде про почуття, про яке здебільшого мовчать, а коли говорять, - то напівголосно. На світі не знайдеться людини, яка була б байдужою до нього, яка б не переживала його солодких мук і гірких радостей. Отже, поговоримо про кохання. Хоч у коханні і немає порадників, але, переживаючи будні і свята, сум і радість, розлуки і зустрічі, ми подумки звертаємося до тих, хто своєю силою любові, терпінням і мудрістю дає зразок величі цього почуття. Звернімося зараз до Лесі Українки – вона допоможе нам розібратися у власних душах. Спробуємо розкрити втаємничені сторінки із життя жінки, яка вміла любити і пережила у своєму житті нерозділене кохання.
Струни поетичної ліри Лесі Українки не раз озивалися ніжними, сокровенними тонами, — вона була не тільки «співачкою досвітніх огнів». Інтимна поезія Лесі складає цілу збірку (у 1991 році така книжка, укладена львівським літературознавцем Леонілою Мітенко, побачила світ під назвою «Хвилі моєї туги» у видавництві «Каменяр»).
І хоч сама поетеса з острахом думала про майбутніх своїх біографів, намагаючись «боронити свою душу й серце, щоб не вривалися туди силоміць чужі люди, немов у свою хату, принаймні поки живе господар тієї хати», — все ж неминуче настає час, коли доскіпливий читач починає цікавитися, з яких сердечних імпульсів народжувалися Лесині любовні поетичні одкровення.
Є серед інтимної лірики поетеси низка віршів («Як я умру...», «Так прожила я цілу довгу зиму...», «Не дорікати слово я дала...») до Нестора Гамбарашвілі, стосунки з яким, за твердженням деяких біографів, «були більш ніж дружніми». Про це начебто свідчила й Ольга Петрівна, Лесина сестра, з якою її єднала особлива духовна близькість.
Нестор Гамбарашвілі був ровесник Лариси Косач. За участь у студентському русі в 1894 р. його виключили з Московського університету. Нестор продовжив навчання в Києві. У 1895-му разом із ще одним студентом, Сергієм Френкелем, знімав кімнату в Косачів. Леся тоді щойно повернулася з Болгарії, де вона гостювала в родині Драгоманових. Там вона пережила велике потрясіння — смерть дядька Михайла, свого духовного наставника.
Дядько Михайло Драгоманов
Леся давала Несторові уроки французької мови, він її вчив грузинської. Грузія викликала в дівчини щирий інтерес: її захоплювала сила духу народу, який усім лихоліттям протиставив свою мужність та доблесть і зумів зберегти себе. У свого «учня» Леся вперше познайомилася з «Витязем у тигровій шкурі».
Леся Українка. «Який цікавий, який дивний куточок — Грузія! Скільки мужності і доблесті повинен мати народ-жменька, щоб уціліти і охоронити від всіх напастей і незгод, які випали на його долю! Коли б я не була українкою, я хотіла б бути грузинкою!»
Нестор Гамбарашвілі
Розмови про Грузію будили думку про долю рідного краю. Влітку 1896 р., проводжаючи Нестора на канікули в Горі, Леся попросила привезти їй з Грузії кинджал — «як емблему для боротьби з ненависним ворогом...». Він виконав це прохання. Протягом літа вони писали одне одному. Проте всі Лесині листи згодом зникнуть без сліду у вирі громадянської війни.
1897 рік почався для неї різким загостренням хвороби. Боротися з недугою подалася в Ялту. Там, отримавши чергового листа від матері, дізналася про одруження Нестора Гамбарашвілі.
Леся Українка. «Дуже сумно мені те, що ти пишеш мені про Гамбарова... Привітай його від мене, як побачиш, конечне, скажи, що я часто згадую його, а що я йому не пишу, то се, певне, його не здивує...»
Це рядки з Лесиного листа-відповіді. Чується в них ледь стримувана гіркота, хоча, напевно, Нестерове рішення не було для неї цілковитою несподіванкою. Адже ще в лютому на папір лягли слова поезії «Не дорікати слово я дала... ».
Не дорікати слово я дала
Не дорікати слово я дала,
І в відповідь на тяжку постанову
Ти дав колючу гілочку тернову,
Без жаху я в вінок її вплела.
Рясніше став колючий мій вінок…
Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала
Від тебе зброю, що сріблом сіяла,
Я в серце прийняла безжалісний клинок.
Тепер мені не жаль ні мук, ні крові,
Готова я приймать і рани, і терни
За марні мрії, за святії сни
Пречистого братерства і любові.
2.02.1897
- З яким образом у Лесі асоціюється зрада коханого?
- Символом чого є терновий вінець?
Після стосунків с Нестором Георгійовичем Гамбарашвілі у Лесі Українки на згадку про нього лишилися фотопортрети, кинджал і вірші, у яких вона виразила своє ставлення до нього.
Максим Славінський
Максим Славінський (1866-1945) – Лесин знайомий із 1886 року.
Молодих людей об’єднала любов до іноземних мов – вони разом займалися перекладом “Книги пісень” Генріха Гейне. Деякі переклади Славінського – наприклад, “Коли розлучаються двоє” – вийшли настільки вдалими, що сам Лисенко поклав їх на музику. Це дає підстави припустити, що на такі звершення хлопця надихав саме романтичний відтінок почуттів до Лариси… А те, що одну з перших перлин інтимної лірики – вірш “Сон літньої ночі” – Леся присвятила “пану Максиму”, відомо напевне, а ще поезії «Горить моє серце», «Стояла я і слухала весну», «Хотіла б я піснею стати» .
Немає достаменних свідчень про те, чому перервалися ці романтичні стосунки – перейшовши у дружні (їхнє спілкування тривало ще протягом багатьох років). Відомо, що Олена Пчілка недолюблювала хлопця, вважаючи його “лінтюгою”, та навряд чи воля матері стала б перешкодою на шляху норовливої дочки (Пчілка не любила також ні Мержинського, ні Квітки, але це не заважало Лесі будувати з ними стосунки). З часом Славінський одружився з іншою. А Леся, поїхавши лікуватися до Ялти, познайомилася з найбільшим коханням свого життя.
Познайомились вони влітку 1897-го в Ялті. Лесю мучив туберкульоз кісток, Мержинського — сухоти (туберкульоз легень). Він приїхав з Мінська: служив там на залізниці; соціал-демократ.
Лесю Українку вражала краса і чистота цієї людини, постійне внутрішнє горіння, самовідданість у роботі. Нескінченні розмови з ним відкривали нові світи незнаних уявлень і почуттів, будили нову мрію. Мержинський цікавився творчістю Лесі Українки, вважав поетесу надзвичайно талановитою. На його прохання Леся Українка перекладає російською мовою свою «Блакитну троянду», яку передбачалося поставити в Мінському театрі. Сам Сергій Костянтинович був також творчою людиною, співпрацював у періодичній київській, саратовській пресі, робив переклади.
Під враженням кримських зустрічей поетеса пише вірші «Імпровізація», «Східна мелодія». Усе, що оточує тепер її: море, квіти, навіть каміння, — оживає, одухотворюється, набуває досі не знаного смислу, наповнюється особливим значенням.
(Уривок з вірша «Імпровізація»):
До кипариса магнолія пишная
Чолом заквітчаним ніжно схиляється,
Як молода до свого нареченого.
Білі квіти тремтять в темних кучерях,
Але серпанку немає на їх.
Щире кохання не вкрите серпанками...
Спи, моє серце! Хай пишна магнолія
До кипариса стрункого схиляється.
Леся Українка. Після Ялти ми листувалися... (Поезія у прозі «Твої листи пахнуть зов'ялими трояндами...»).
Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись... А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою, — вона тремтить, як струна, — все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, — ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни...
Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди?
Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?
Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди!
Візьми мене з собою.
Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже...
Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!
І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.
Влітку 1898 р. Мержинський відвідав Лесю в Гадячі, куди вона приїхала після лікування в Криму. Не повернулася з Ялти до Києва, бо це їй було «во многих отношениях вредно» — так пояснила своє рішення батькам. Тут, у Гадячі, спокійніше.
Мержинський докоряв Лесі за перевтому, радив берегти себе, менше працювати. Діалог загострювався, іноді навіть рвалася нескінченна розмова. Ці розмови-дискусії відлунюються у вірші «Порвалася нескінчена розмова...». Над поезією стоїть посвята: «Пам'яті С. М.».
Порвалася нескінчена розмова…
пам’яті C. M.
…Порвалася нескінчена розмова.
Тремтить вона, мов порвана струна,
В моєму серці. Від одного слова
Розкрилася в душі моїй труна.
Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар,
Жаль запалав, прибоєм океана
Загомонів його страшний пожар.
Ох, той пожар у других будить силу,
Ту, що Бастілії тиранів розбива,
Що визволя з кайданів волю милу, –
У мене будить він слова, слова!
Товаришу! не можу я мовчати,
Лежить таке прокляття на мені,
Що мушу тугу словом зустрічати:
Вони дзвінкі, мої думки сумні.
Часи глухонімії не заглушать
Дзвінких думок, вони бринять, бринять, –
Отак невільники руками ледве рушать,
Як на руках кайдани задзвенять.
Нехай же дзвонять голосно кайдани,
Не буду заглушать. Коли б могли
Вони збудить луну і розтроюдить рани
В серцях людей, що мохом поросли;
Коли б кайданів брязкіт міг ударить
Перуном в тії заспані серця,
Спокійні чола соромом захмарить
І нагадать усім, що зброя жде борця;
Коли б та зброя здійнялась до бою,
Загомоніла б так, мов туча градова, –
Тоді б замовкли вже самі собою
Кайданів брязкіт і такі слова.
14.07.1898
Проте це було незабутнє літо. Найкраще, найщасливіше в житті Лесі Українки. Молоді люди довго блукали полями, вибиралися на старовинні степові могили, плавали човном по річці Псел.
Та Сергію Костянтиновичу треба було виїжджати — невідкладні справи, робота кликали до Мінська.
Зустрічі були, але короткі і обривалися, як нескінчена розмова. Залишалось продовжувати їх подумки, на самоті, в кімнаті, де поруч — його подарунки: томик Гейне німецькою мовою, «Сікстинська мадонна» Рафаеля, 4-томник поезій Гейне...
Восени 1900-го вона отримала лист від лікаря, який опікувався Сергієм Мержинським: її другові зовсім погано.
Леся Українка. «Тепер нема й розмови про те, чи їду я, чи ні: звичайно, їду. Здається, мені прийдеться сей рік чимало енергії вжити, але се нічого, коли мета ясною стоїть, то й енергію знайти нетрудно. Як би там не віднеслись до мене всі інші, але я певна, що ти і брат Миша будете мене завжди розуміти і підтримувати, і се мені багато значить». (з листа до сестри Ольги)
Між ним і нею стали його родичі, та й Олена Пчілка відмовляла: адже в Сергія сухоти, це вкрай небезпечно для Лесиного кволого здоров'я. Проте Леся поїхала в Мінськ у січні 1901-го доглядати за хворим.
(Вірш «Все, все покинуть, до тебе полинуть...»).
Все, все покинуть, до тебе полинуть,
Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!
Все, все покинуть, з тобою загинуть,
То було б щастя, мій згублений світе!
Стать над тобою і кликнуть до бою
Злую мару, що тебе забирає,
Взять тебе в бою чи вмерти з тобою,
З нами хай щастя і горе вмирає.
[16.11.1900]
Життєвий імпульс: переживання за стан здоров’я коханого. Через місяць поетеса дізнається з листа від лікаря, що стан загострюється, - їде до Мінська з надією на порятунок коханого.
Основна думка: любов має всеперемагаючу силу
Даний асоціативний малюнок дуже добре відтворює сюжет поезії. Птах – лірична героїня, яка прагне подолати великі відстані заради зустрічі з коханим. Сонце – коханий ліричної героїні, що своїм теплом (існуванням) дає надії, натхнення, сенс життя ліричній героїні
Вона читає на його прохання книжки, листи, грає на фортепіано, розмовляє… часто говорить вона одна, а він очими, жестами відповідає їй. Та через своє безсилля дуже нервує. Ларису Петрівну не міг зупинити характер Мержинського, що став дуже важким під впливом хвороби. А побутові труднощі! Багато що просто вражає, коли дізнаєшся про останні місяці цього кохання. Вона, знаючи, що Сергій дотепер кохає іншу жінку , біля ліжка хворого пише від його імені листи до «суперниці». Знаходить в собі сили сказати матері: «Не буду, звичайно, говорити тобі, що начебто мені тепер легко жити. Це неправдою було б , та лише нагадаю тобі, що я дуже стійка , отже ж , ти можеш бути впевнена, що мені ніяка небезпека не загрожує…»
У вільну хвилину, затамувавши біль у душі, сиділа над книжками: мала зобов'язання перед журналом «Жизнь». Жила, як в облозі. У листі до батьків так і писала:
Леся Українка. «Треба жити так, як живуть люди в осаді: поставити варту і проводити всю роботи так, мов у нормальні часи».
У Мінську йшов сніг, вітер рвучко жбурляв лапатими сніжинками, і вони танули, не долітаючи до землі... Тануло й Сергієве життя. (Вірш «Я бачила, як ти хиливсь додолу...»).
Я бачила, як ти хиливсь додолу,
Пригнічений своїм важким хрестом,
Ти говорив: «Я втомлений… так, справді…
Я дуже втомлений… Боротися? Навіщо?
Я одинокий і… нема вже сили…»
Ти говорив так просто і спокійно,
Щось в голосі тремтіло, мов сльоза,
Та полиском сухим світились очі, –
Як завжди… Я стояла біля тебе,
Не зважилась ані за руку взяти,
Ані схилитися до твого чола,
Ані тебе підвести… Я дивилась,
Як ти хилився під своїм хрестом…
…І потім довго я дивилася на тебе,
Тоді, як ми з тобою розлучились.
Тоді, як тільки образ твій, мій друже,
Привиджувавсь мені в безсонні ночі,
Все голос твій бринів: «Я втомлений… так, справді…»
І брала я тоді паперу картку білу,
Хотілося мені зібрати тії сльози,
Що в голосі бриніли невидимо.
Колись отак, – розказує легенда, –
Хустиною святая Вероніка
Зібрать хотіла сльози й піт Христа.
Та на хустині замість поту й сліз
Зостався образ у вінці терновім
Того, хто впав знебулий під хрестом.
О, кожний раз, як я збирала сльози
Твої, мій друже, на папір біленький,
Я бачила те чудо Вероніки…
18.11.1900
Однієї січневої ночі, сидячи біля ліжка смертельно хворого Мержинського, Леся Українка написала поему «Одержима». Згодом зізналася І. Франкові:
Леся Українка. «Я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши тугу, а в самому її апогею».
Сергія Мержинського не стало 3 березня 1901 року.
Усім пережитим Леся була вимучена й фізично, й морально. Власне життя без нього здавалося порожнім і марним. Ще коли Сергій був живий, вона передчувала довічну розлуку, написала вірш про плющ... (Вірш «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти...»).
Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,
Так міцно, щільно, і закрить од світа,
Я не боюсь тобі життя одняти,
Ти будеш, мов руїна, листом вкрита.
Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.
Їм добре так удвох, – як нам з тобою, –
А прийде час розсипатись руїні, –
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ у самотині?
Хіба на те, аби валятись долі
Пораненим, пошарпаним, без сили
Чи з розпачу повитись на тополі
І статися для неї гірш могили?
[16.11.1900]
Леся Українка. «До Києва їхати не хотілось». Подалася до Ольги Кобилянської, «на зелену Буковину». Там «трохи відійшла душею».
Але думки про покійного друга не залишали її. Якось, 7 червня 1901 р., написала три вірші, в яких запікся біль щойно пережитої драми.
«Уста говорять: «Він навіки загинув!»
«Ти не хотів мене взять...»).
«Квіток, квіток, як можна більше квітів...»
Про чоловіка Лесі Українки в підручниках теж майже не згадується. І чи могли літературознавці в умовах тоталітарної освіти написати все про поетесу, відбити її національну психологію, особливий душевний склад?
Чоловік Лесі, Климент Васильович Квітка, був на дев'ять років молодший за свою дружину. Народився в Києві. Закінчив Київський університет. З Лесею познайомився ще у 80-х роках на одному з літературних вечорів Олени Пчілки, матері поетеси, куди був запрошений як музикознавець, фольклорист
Олена Пчілка. Се дружба чи щось інше?
Леся Українка. Не питай мене про се, мамочко. Я тільки думаю про те, що я його люблю без міри, без краю, що те кохання — ніж у моєму серці: вирви ніж з серця — і воно кров'ю зійде.
Климент Квітка зібрав понад 6 тисяч українських пісень та пісень інших народів. У 1899 — 1900 рр. записав пісні з голосу Лесі Українки від волинських селян.
Значно пізніше, в кінці травня і на початку червня 1913 р., незадовго до смерті, в Кутаїсі, Леся продиктувала чоловікові пісні, записані нею на Косівщині (сучасна Сумська обл.).
Климент Квітка пережив свою дружину на сорок років, помер у Москві в 1953 р. Був професором Московської консерваторії, автором багатьох наукових праць: «Первісні троянди», «Фольклористична спадщина Миколи Лисенка» та ін.
Йому Леся присвятила низку поезій: «Коли дивлюсь глибоко в любі очі...»,
«О, не кори мене, любий, за мрії про славу...», «Якби я всіми барвами владала...».
Олена Пчілка. «Не знаю, чи стала б Леся українською поетесою, коли б не я... Від батька вона не могла навчитися мови, бо він не говорив нею. Я робила так, щоб мова народу була моїм дітям найдорожчою. Життя серед волинських селян сприяло тому. Можу з гордістю сказати, що Лесю Українку створила я. Я дала їй все — талант, освіту, літературну долю, придумала для неї псевдонім... Ось тільки щастя я їй не дала».
(вірш Степана Павленка «Червоні сни», присвячений Лесі Українці)
Я вже не можу. Навіть сни червоні,
Я ж — тільки жінка. Жінка перш за все,
Сріблиться місяць в зорянім полоні,
Дрімає сад з просвітленим лицем.
Пірнає ніч у ніжність, мов у казку,
Здмухнувши денні клопоти з чола.
Я тільки жінка. Жінці треба ласки,
Любові треба, щастя і тепла.
... Тож хай проходять навіть сни червоні,
Я — жінка. І тому я зможу все.
- Які думки та почуття викликали у вас ці дослідження?
- Що нового ви дізнались?
- Чого навчились?
- Якою постала перед вами Леся?
Феноменальна жінка. Вона не тільки не зламалася, вона переплавила своє безмежне горе у вогні творчої фантазії, яка допомагала їй створити свої шедеври в майбутньому. Геніальна велич духу дала право їй написати: «Я в серці маю те, що не вмирає…». І якось дивно після цього слухати скарги наших сучасників на відсутність нетлінних ідеалів . Ніби й не було Лесі. Та треба було якось жити далі, треба було прихилити до когось свою зболену душу і зранене серце. Тому Леся згодом виходить заміж за закоханого в неї Климента Квітку.
Особисте життя Лесі Українки як відомої і неординарної особистості цікавило багатьох. Були і домисли, і вигадки. Та ми – не судді.
Особисте життя Лесі Українки як відомої і неординарної особистості цікавило багатьох. Були і домисли, і вигадки. Та ми – не судді.
Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи
28.04.2020
Українська мова
Урок №17
Прислівник
як частина мови. Розряди прислівників за значенням
1. Перегляньте відеоурок про прислівник. Законспектуйте основний матеріал та вивчіть
2. Опрацюйте матеріал підручника, сторінка 257, параграф 48
3. Виконайте тестування
Завдання необхідно виконати
до 28 квітня 20:00 .
27.04.2020
Українська мова
Урок №16
Дієприслівник. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду.
Дієприслівниковий зворот. Творення і вживання дієприслівників
1. Перегляньте відеоурок про дієприслівник, пригадавши всі форми дієслова.
2. Опрацюйте матеріал підручника на сторінці 255-256 - вивчіть!!!
3. Виконайте вправу 423
4. Виконайте тестування
Завдання необхідно виконати
до 27 квітня понеділок 20:00
Повідомте учням24.04.2020
Українська мова
Урок №15
Дієприкметник. Дієслівні та прикметникові характеристики
дієприкметників. Активні та пасивні дієприкметники, їх відмінювання. Творення і
правопис дієприкметників
1. Перегляньте відеоурок про дієприкметники
2. Опрацюйте матеріал підручника на сторінці 252-254 - вивчіть!!!
4. Виконайте вправу 421 на стор.254
5. Культура мовлення!!!
22.04.2020
Українська мова
Урок №14
Поділ
дієслів на дієвідміни. Словозміна дієслів І та ІІ дієвідміни
1. Перегляньте відеоурок про дієвідмінювання
2. Опрацюйте матеріал, законспектуйте та вивчіть
· Що таке дієвідміна?
· Які способи визначення дієвідмін існують?
· Які дієслова належать до першої дієвідміни?
· Які дієслова належать до другої дієвідміни?
За типом дієвідмінювання дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Крім традиційного способу визначення дієвідмін за основою теперішнього часу та закінчення (до 1-ї дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -уть, -ють, а до 2-ї — дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -ать, -ять), можна встановити дієвідміну за основою інфінітива (відкинувши суфікс -ти).
До 1-і дієвідміни належать дієслова:
1) з односкладовою основою: лити, бити, мити, пити;
2) з суфіксами -ну-, -і-, -а-, що не випадають в особових формах: крикнути, біліти, грати;
3) з основою на приголосний: нести, могти, берегти;
4) з основою на -оро-, -оло-: побороти, полоти, колоти;
5) дієслова-винятки хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти.
До 2-і дієвідміни належать дієслова:
1) з суфіксами -и-, -і- (-ї-), які випадають в особових формах: варити, бачити, сидіти, клеїти;
2) з суфіксом -а- після шиплячих та [j], який випадає в особових формах: лежати, кричати, стояти;
3) дієслова-винятки спати, бігти, стояти, боятися (З посібника).
3. Вивчіть стор. 249-250, вправа 412
22.04.2020
Українська література
Урок №8
Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих
сил людини. Художні особливості драми-феєрії
1. Опрацюйте поданий нижче матеріал
Леся Українка внесла в українську літературу образ особистості нового типу — людини непохитної волі, високих почуттів, гордої, самодостатньої, талановитої і мужньої, на думку Дмитра Донцова, дослідника її творчості, багато в чому схожої на автора.
Сьогодні ми, знайомлячись із головною героїнею драми-феєрії „Лісова пісня”, переконаємося, що вона якнайкраще втілює Лесину концепцію людини: постає перед нами як тип особистості, вільної у своїх почуттях, думках і вчинках, кожен порух душі якої віддзеркалює її глибину й неповторність, красу і велич.
Усі персонажі „Лісової пісні” умовно діляться на дві групи: людей та міфологічних, фантастичних істот, які представляють світ природи. Між світом природи і людьми існують певні протиріччя. Водночас ці світи тісно пов'язані, і зв'язуючою ланкою між ним є образ Мавки. Наприклад, звичайний сільський хлопець Лукаш навіть не здогадується про те, що природа щедро вклала в його душу поетичний дар, який промовляє тихим голосом його сопілки. Почула його і зрозуміла лісова істота Мавка, і голос цей запалив у ній іскру людського почуття — кохання. Всіма силами Мавка намагається допомогти Лукашеві „своїм життям до себе дорівнятись”, але атмосфера буденщини та черствого житейського практицизму стають на заваді, не дають їй цього досягти.
Зовнішність
„В ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами...”
„Як дівчина... ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи...”
З розвитком дії змінюється і її зовнішній вигляд. Спочатку вона постає перед читачем „наче лісова царівна у зорянім вінку на темних косах”. У другій дії, щоб сподобатися матері Лукаша, за її намовою Мавка перевдягається у буденний одяг сільської дівчини, перетворюючись на покірну служницю. І все це заради великого, до самозречення, кохання до Лукаша, яке дало їй безсмертну душу, смисл і мету її існуванню. Її серце об'єднало все, що є найкращого і в „лісовому”, і в „людському”. Саме через це вона не може повернутися до легковажного рослинного життя і веселих пустощів з Перелесником, попри всі намагання лісових істот повернути її назад, примусити її забути „хатній, рабський дух”.
Мова Мавки свідчить про її повагу до навколишніх міфічних істот і людей. Навіть на грубощі вона відповідає лагідно. Мова незвична, багата, поетична. Також її мова афористична: „Не зневажай душі своєї цвіту”, „Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”; „Що ж? Хіба крові не варта краса?”; „Сумно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись”.
Внутрішній образ
Характер персонажа — сильний, цілісний, вольовий. У лісової дівчині гармонійно поєднуються зовнішня краса з багатим внутрішнім світом. Переступивши фізично поріг буденного життя, в якому існують розрахунок, користолюбство, лицемірство, зрада, прагнення до матеріального збагачення, Мавка не переступає цього порога духовно. Вона не стала простою смертною, а залишилася ідеально чистою, незрадливою, щирою, бо саме так розуміє кохання.
Зраджена Лукашем, якого покарано за це втратою людської подоби, вона знаходить у своєму люблячому серці слова, які перетворюють його знову на людину.
Ø Як це характеризує Мавку?
Ø Що, на вашу думку, символізує цей образ? (Уособлення духовності й невмирущої краси, символ прекрасної мрії)
У кінці твору Мавка гине фізично. Але розв'язка твору оптимістична, тому що Мавка є уособленням духовності й невмирущої краси, а вона — вічна. Із упевненістю можна сказати, що Мавка — це витворений уявою поетеси ідеал гармонійної людини, яка живе вільним, духовно багатим життям, у повній злагоді з природою. Саме тому їй не судилися ні смерть, ні забуття.
2. Дослідна робота
Досліджуємо образ-персонаж у трьох світах драми. Спостереження узагальнюємо у вигляді таблиці.
Образ Мавки у трьох світах драми
3. Романтична та міфологічна складова образу Мавки
Ø Риси романтичного героя. (Незалежна, непересічна особистість, яка протестує проти суспільних умов, що обмежують її свободу. Її душа роздвоєна між світом реальності та світом мрій, доля — трагічна)
ØРиси героя неоромантичного твору. (Герой заперечує прозу „обивательського життя”. Оспівує мужність, подвиг, романтику пригод. Діє в екзотичних умовах. Непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами „надлюдини”. Вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики і пригод, прагне поєднати ідеал з дійсністю. Самотній)
Ø Що з названих ознак відповідає образу Мавки? (Непересічна сильна особистість, яка існує у двосвітті. Волелюбна, прагне гармонії та ідеалу, доля трагічна)
Ø Риси міфологічного героя. (Герої міфів алегоричні, символічні, існують у двох світах: міфологічному та світу людей. Здатні перетворюватися на іншу подобу)
Ø Що з названих рис відповідає образу Мавки? (Мавка існує у міфологічному світі та людському. Вона символізує гармонійну людину, уособлює духовність і невмирущу красу, є символом прекрасної мрії, перетворюється на вербу)
Проблемне питання
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал уроку.
2. Вивчити напам'ять монолог Мавки „О, не журися за тіло...”.
21.04.2020
Українська мова
Урок №13
Вид
дієслова. Час дієслова. Спосіб дієслова. Творення способових форм
1. Повторіть матеріал параграфа 46, стор.243-245
2. Опрацюйте та вивчіть матеріал на стор. 245-248
3. Виконайте вправу 405 (усно), 407 письмово
21.04.2020
Українська література
Урок №7
Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її
творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями
особистості, дійсністю і мрією. Симбіоз високої духовності і буденного
прагматизму в образі Лукаша
Найдраматичнішим образом драми є образ Лукаша. Його драматизм, у першу чергу, полягає у нерозумінні самого себе, у його роздвоєності: з одного боку, юнак має співочу душу творця, з іншого — йому не чужі почуття власника, егоїста.
Це підтверджують і слова Мавки, яка говорить: „У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі”
Опрацюйте поданий нижче матервал
Створюючи образ Лукаша, Леся Українка торкнулася надзвичайно важливої життєвої проблеми: вміння реалізувати творчі можливості особистості, особливо якщо ти творча натура. Чим же викликана роздвоєність Лукаша?
Розмірковуємо разом
Ø Опишіть зовнішність Лукаша. (Це — „дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний „...в полотняну одежу... сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні за стіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку”)
Ø Які риси характеру персонажа можна побачити під час першої зустрічі з ним напровесні на галяві волинського лісу? (Щирість, дитяча допитливість, чистота помислів юнака)
Ø Що вам відомо про мистецький хист Лукаша? („З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі. Спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала. На озері розкрились лілеї білі й зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа появляє ніжні пуп'янки” — це сопілка Лукаша)
Ø Як впливає на хлопця зустріч з Мавкою? (Зустріч з Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз її очей про зимовий сон природи. Покохавши Мавку, Лукаш розкриває перед нею свою поетичну душу. Як і його кохана, він чує, „як солов'ї весільним співом дзвонять”, „вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: „Цілуй! Цілуй! Цілуй!”)
Ø Який персонаж, окрім Мавки, позитивно впливає на Лукаша? (Позитивні задатки в характері Лукаша — це вплив дядька Лева. Дядько Лев є втіленням гармонії у стосунках людини і природи, він володіє великою мудрістю і вміє жити у мирі й злагоді з навколишнім світом і силами природи. У мові дядька Лева відбито його життєвий досвід, знання про світ. Він володіє словами, які допомагають облаштувати мирне співжиття з мешканцями лісу і вберегтися від усіляких напастей)
Ø Назвіть причини розвитку негативних рис у характері Лукаша? (Вплив суспільного середовища та обставин життя: лицемірство, корисливість, що панують у взаєминах людей, проникли і в душу Лукаша)
Ø Як на кохання до Мавки вплинуло ставлення до неї матері Лукаша? (Мати постійно незадоволена грою сина на сопілці, його взаєминами з Мавкою, які, на її погляд, заважають працювати. Хоча Лукаш спочатку намагається захищати себе і Мавку, згодом починає розділяти погляди матері на те, що робота і краса — несумісні; невістка в сім'ї — невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; всім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; „...їм така невістка не до мислі... Тобі недобра з їх свекруха буде!”, „їм невістки треба, бо треба помочі — вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає... Наймички — не дочки”, „Була надія, що віддячусь потім” — так він каже Мавці, коли вона благає його не зневажати „душі своєї цвіту”)
Ø Що мала на увазі Мавка, коли звернулася до Лукаша зі словами: „...смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись”? (Природа наділила Лукаша поетичним хистом, але способом свого життя він не може піднестися до нього, не може розвинути в собі цей дар. Коли його засмоктує буденщина, практицизм, то вона витісняє з душі юнака вміння творити красу, він не може реалізувати своїх творчих можливостей, бо дбає не про високе, а про буденне, сіре)
Ø Що штовхає Мавку в царство Марища? (Марище (та ж смерть) позбавляє одночасно і мук, і радощів життя. Зрада наносить смертельний удар коханню Мавки. Зневажливі останні слова Лукаша: „Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?” — отруйною стрілою вп'ялися у груди Мавки. Коли ж вона почула, як Лукаш заявив матері, що свататиме Килину, то добровільно віддала себе в руки Марища зі словами: „Бери мене! Я хочу забуття!”)
Ø Що ми дізнаємося із змісту ІІІ дії про дальший розвиток подій?
ØНа кого перетворюється Лукаш?
(Мавка не платить Лукашеві злом за зло, а повертає коханому, якого Лісовик перетворив на вовкулаку, знову людську подобу. Вона намагається заступити дорогу Злидням, рятуючи хату суперниці від нужди)
Образ Лукаша набуває в творі алегоричного звучання: він символізує складність людських поривань до ідеалу, приклад того, як засмоктує людину буденщина. Проте вбити мрію неможливо, і саме про це співає сопілка Лукаша у кінці п'єси. В останній сцені Леся Українка показує торжество краси в душі Лукаша. Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою у високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі.
Невіддільна від образу Лукаша алегорична постать його Долі. Ця постать підсилює драматичність подій, вона викликає особливий смуток, жаль за втраченим великим щастям, якому немає вороття. Наче морок по гаю, блукає загублена Доля, шукаючи стежки до минулих днів, та ті стежки вже позамітало снігом:
Доля.
Ой колись я навесні
тут по гаю ходила,
по стежках на признаку
дивоцвіти садила.
Ти стоптав дивоцвіти
без ваги попід ноги...
Скрізь терки-байраки,
та й нема признаки,
де шукати дороги.
Пішла і зникла в снігах Лукашева доля, вказавши йому на вербову гілку, що він її кинув. Лукаш підіймає цю гілку-сопілку і починає грати. „Спочатку гра сумна, як зимовий вітер, як жаль про щось загублене і незабутнє, але хутко переможний спів кохання покриває тугу.” Під спів сопілки розцвітає весна. Так, мрію вбити не можна.
Доля — це Лукашева совість, яка чинить суд над його життям.
Домашнє завдання: Скинути цитатну характеристику героїв за варіантами мені на пошту до 21.04.2020 до 20.00
17.04.2020
Українська мова
Урок №12
Дієслово як
частина мови. Форми дієслова
1. Перегляньте відеоурок про форми дієслова
2. Опрацювати, законспектувати та вивчити матеріал таблиць
3. Виконати розподільний диктант, розподіливши на 5 колонок слова за їх формами.
Озвучила, плакати, зв’язаний, усміхаючись, любити,
умитий, приїхав, хвилюючись, смеркає, поблискує, здаватися, пожартувавши, стихло, вибирати,
всипте, підсолоджений, минулося, з’єднавши, знайти, стояла, зроблений, навчатиму, вїхавши, вечоріє, пущений, забувати, бє.
Моя група присилає у вордовському документі на пошту до 21.04.2020 до 14.00
15.04.2020
Українська література
Урок №6
Драма-феєрія «Лісова пісня». Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні
Мавці.
1. Скласти цитатну характеристику для дівчат - Лукаша, для хлопців - Мавки у вигляді таблиці (10-12 цитат)
Цитатна характеристика Мавки (Лукаша) з твору Лесі
Українки «Лісова пісня»
Риса характеру або зовнішнього вигляду героя
|
Цитата з твору, записана в лапках
|
1.
|
|
2…
|
15.04.2020
Українська мова
Урок №11
Контрольна робота. Тестування 6. «Іменник. Прикметник. Числівник.
Займенник»
1. Повторити матеріал про іменник, прикметник, числівник, займенник
2. Виконати тестування з першого разу. Якщо буде чийсь нік ..., або якісь скорочення, або колективне опрацювання, тестування не буде зараховане.
Завдання необхідно виконати до 16 квітня 20:00 ред.
14.04.2020
Українська література
Урок №5
Драма-феєрія «Лісова пісня». Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення
духовності і краси
1. Дочитайте драму-феєрію до кінця, хто ще не встиг це зробити.
2. Запишіть у зошит зі сторінки 196-197 визначення драми-феєрії та "нової драми".
3. Запишіть тему, ідею та проблеми, порушені у творі.
4. Виконайте тестування після того, як випишете все в зошит!!!
Завдання необхідно виконати до 14 квітня 20:00 ред.
14.04.2020
Українська мова
Урок №10
Розвиток мовлення. Відгук про твір мистецтва
1. Опрацюйте матеріал статті на стор.239-241, зверніть увагу на вправу 395
2. Напишіть відгук (моя група пише не в зошитах, а у вордовському документі і кидає мені на пошту, друга група - у зошитах і кидає А.М. Шумній) на книгу Лесі Українки "Лісова пісня", користуючись пам'яткою у вправі 396 і зразком відгуку у вправі 397.
3. Термін виконання до 14.04.2020 до 20.00
13.04.2020
Українська мова
Урок №9
Написання
заперечних, неозначених займенників
1. Повторіть матеріал параграфа 45
2. Виконайте вправу
Запишіть займенники в три колонки: разом, окремо, через дефіс. Поясніть їхній правопис.
Будь/який, будь/хто, хтозна/який, казна/що, який/небудь, казна/з/ким, будь/на/чому, чий/небудь, ні/що, аби/хто, де/хто, хтозна/хто, хтозна/чий, який/сь, де/який, будь/що, хто/будь, хто/небудь, будь/у/кого, казна/при/кому, будь/котрий, аби/з/ким, де/в/чому, ні/до/чого, ні/при/кому, казна/чий, що/небудь.
3. Виконайте тестування до 13.04.2020 до 20.00 і скиньте разом з вправою мені на пошту та Антоніні Миколаївні !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
1. Позначте рядок, у якому всі неозначені займенники треба писати через дефіс
А бозна/скількох, казна/чийого, будь/скільки, де/чим
Б бозна/якому, аби/який, казна/що, хто/небудь, казна/в/кого
В якого/небудь, хтозна/кого, будь/котрий, казна/з/ким
Г будь/котрими, що/небудь, хтозна/яких, бозна/які.
2. Позначте рядок, у якому всі займенники треба писати окремо
А ні/до/кого, із/хтозна/яким, на/ні/що, ні/про/що
Б будь/на/кому, де/в/кого, аби/з/ким, хтозна/з/чиїм
В будь/на/чому, у/якому/небудь, хтозна/в/чиєму, чий/небудь
Г будь/до/кого, до/будь/кого, де/в/кого, в/де/кого.
3. У якому рядку всі займенники треба писати разом
А де/ким, ні/кого, ні/скількома, аби/якими
Б з/ні/якого, аби/хто, ні/у/скількох, де/котрим
В у/кого/небудь, ні/хто, у/де/чому, з/ні/котрим
Г з/будь/ким, аби/якому, ні/чиїм, аби/котрий.
4. У якому рядку всі займенники написано правильно
А будь-кого, нічий, що-небудь, аби-що
Б будь з ким, де-яких, дехто, який-небудь
В дечиїх, будь-чий, ні до кого, казна-хто
Г ніщо, ніякими, аби-кого, де з ким.
5. У якому рядкуніз заперечними займенниками треба писати окремо
А ні/яким, ні/до/чого, ні/з/котрим, ні/в/чому
Б ні/в/котрому, ні/до/кого, ні/з/чим, ні/з/яким
В ні/в/кого, ні/з/ким, ні/хто, ні/за/що
Г ні/котрий, ні/у/скількох, ні/в/чому, ні/до/якого.
6. У якому рядкуніз заперечними займенниками треба писати разом
А ні/який, ні/на/що, ні/хто, ні/чого
Б ні/чийого, ні/хто, ні/до/кого, у ні/чому
В ні/скількох, ні/чому, ні/для/кого, ні/ким
Г ні/якими, ні/чиїм, ні/скільки, ні/котрого.
7. У якому рядку всі займенники пишуть через дефіс
А будь/кого, чим/небудь, де/з/кого, казна/чиє
Б хтозна/чиї, будь/що, чим/небудь, казна/чого
В будь/хто, чим/небудь, будь/з/якою, казна/чий
Г казна/чий, будь/чим, скільки/небудь, хтозна/до/кого.
8. Позначте рядок, у якому всі займенники написано правильно
А ніщо, нізчим, нічого, ніякого
Б ні за що, ні в кого, ніскільки, нідоякого
В будь-хто, дечиїх, ніскільки, казна-чим
Г декотрі, будь-що, скільки-небудь, бознахто.
9. Позначте рядок, у якому всі займенники написано правильно
А що-будь, де з ким, чого-небудь, котромусь
Б ніякий, на чому-будь, девкого, анічий
В здеким, хтозна в який, будь-хто, казна з ким
Г ні до чийого, де на кому, за будь яких, ніякий.
10. Помилку при написанні складних займенників допущено в рядку
А ні з ким, хтозна-якою, казна-що, будь-ким
Б нічиїх, ні з якого, дечим, абикого
В від абиякого, декотрий, до когось, з чиїм-небудь
Г аби-що, ніхто, хтось, дехто.
10.04.2020
Українська мова
Урок №8
Відмінювання
займенників
1. Опрацюйте ще раз матеріал підручника параграфа 45
2. Виконайте тестування
08.04.2020
Українська література
Урок №4
Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Природа і людина у творі
1. Прочитайте драму-феєрію "Лісова пісня" в оригіналі.
08.04.2020
Українська мова
Урок №7
Своєрідність займенника як частини мови. Розряди займенників за значенням, їх характеристика. Займенники й контекст
1. Перегляньте відеоурок про займенник.
2. Опрацюйте матеріал підручника параграф 45, стор.234-238, вивчіть теорію.
3. Вправа 390
07.04.2020
Українська література
Урок 3
Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»). Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…».
1. Прочитати матеріал підручника стор.189-196
2. Скласти паспорт творів "Слово, чому ти не твердая криця…", "Мріє, не зрадь", "Стояла я і слухала весну…"
Тема
|
|
Ідея
|
|
Жанр
|
Художні засоби
|
Завдання виконати до 07.04.2020 до 20.00. скажу, хто і коли кидає на пошту
07.04.2020
Українська мова
Урок №6
Уживання числівників на позначення часу
1. Перегляньте відеофрагмент на позначення часу
2.Уважно розгляньте табличку, зверніть увагу, що по 2 прийменники використовується на позначення часу, коли стрілка годинника в лівій чи правій стороні. У відео зазначено по одному, а на таблиці ще один прийменник
Якщо на годиннику 14.05 - Котра година?
Чотирнадцята година п'ять хвилин, або п'ять на третю (п'ятнадцяту), або п'ять по другій (чотирнадціятій).
3. Запишіть, використовуючи всі позначення часу, котра година:
10.45, 17.15, 20.55, 13.30
Моя група скиньте мені на пошту.
Завдання приймаю до 07.04.20.20 до 20.00
06.04.2020
Українська мова
Урок №5
Відмінювання числівників
1. Вивчити сторінку 232 в підручнику.
2. Після того, як вивчите правила, можете виконувати вправу 383
03.04.2020
Українська мова . Урок 4
Відмінювання числівників та узгодження з іменниками
1. Перегляньте відеоурок про відмінювання числівників та узгодження їх з іменнниками
2. Вивчіть теорію з відео, доповніть знання матеріалом з підручника параграф 44, сторінка 230-233 (вивч.), сторю 229-230 (повт.). Тільки коли розберетеся з теорією виконуйте далі
3. Вправа 381 в зошиті
4. Після освоєної теорії і виконаних вправ виконайте тестування
01.04.2020
Українська мова Урок 3.
Числівник як
частина мови. Формування числівника як частини мови. Число і числівник. Розряди числівників за значенням, їх
характеристика. Групи числівників за будовою.
1. Перегляньте відеоурок про числівник. Будьте уважні. Вивчіть. Надважка тема.
2. Опрацюйте матеріал параграфа 44, сторінки 229-233 ВИВЧИТИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! зно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
3. Перевірити свої знання онлайн тестуванням
31.03.2020 - 01.04.2020
Українська література Урок 1-2.
Леся Українка (Лариса Косач). Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І. Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки
1. Перегляньте відео з циклу "Гра долі" про Лесю Українку
2. Прочитайте та опрцюйте матеріал підручника на сторінці 186-195.
3. Складіть сторінку в соцмережі (можна в зошиті) Лесі Українки.
4. Вивчіть напам'ять вірш "Contra spem spero" на сторінці 189.
5. Завдання виконати до 06.04
31.03.2020
урок 2
Прикметник як частина мови
1. Перегляньте відеоурок про прикметник, ступені порівняння, творення присвійних прикметників
2. Опрацюйте матеріал підручника параграфа 43, стор. 220-226, вивчіть правила
3. Виконайте вправу 361, 359. Виконуйте в зошиті.
4. Перевірте свої знання онлайн тесуванням . Зверніть увагу!!!!! Тестування зараховується з першого разу!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Завдання необхідно виконати до 2 квітня 14:00 ред.
30.03.2020
урок 1
Відмінювання
іменників ІІІ і ІV відмін
1. Перегляньте відеоурок про відмінювання іменників, зосередьтеся на відмінюванні іменників ІІІ та ІV відміни.
2. Опрацюйте матеріал підручника параграф 42, сторінка 211 - 219
3. Виконайте врпаву 353,355
4. Перевірте свої знання онлайнтесуванням
Немає коментарів:
Дописати коментар