Українська мова 06.11.2020 Урок 25
Доречне вживання вивчених пластів лексики у власному мовленні; визначення ролі їх у текстів різних стилів
ПРИГАДАЙТЕ!
-Подумайте і скажіть, чи можна передати значення фразеологічного звороту одним словом? | -За смислом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову. |
-Чи можна сполучення слів у фразеологізмі поширювати або замінити окремі слова, не порушивши при цьому смислу звороту? | -Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів |
— Дайте визначення фразеологізму.
— Як називається розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми?
— Де можна знайти значення фразеологізмів?
Наша мова своїми коренями сягає давнини і багато що в ній непізнаного. Вона розмаїта і багата на образи, вислови, епітети, синоніми.
- Чи задумувались ви, звідки до нас прийшли фразеологізми? Як і чому вони виникли?
- Переписати, вибравши з дужок слово, що утворює з поданим фразеологізм. Розкрити значення записаних фразеологізмів, визначити їх джерело, знайти фразеологізми-синоніми. За потреби звернутися до фразеологічного словника.
Спалити (дрова, листи, кораблі); гнути (гілку, кирпу, деревце); дати (відповідь, милостиню, слово); дерти (носа, пір′я, папір); коптити (м’ясо, небо, ковбасу), наламати (дров, трісок, парканів); винаходити (двигун, велосипед, ракету).
Для перевірки. Спалити кораблі – знищити можливість для відступу. Гнути кирпу – зазнаватися, чванитися. Дати слово – пообіцяти. Дерти носа – зазнаватися, чванитися. Коптити небо – жити бездіяльно, безцільно, без користі для інших. Наламати дров – вчинити щось необдумано. Винаходити велосипед – займатися пошуками того, що вже давно відоме.
З якої професії?
- Назвіть, з якої професії прийшов у життя поданий фразеологічний зворот (усно)
Не святі горшки ліплять. Куй залізо поки гаряче. Міряти на свій аршин. Брати в лещата. Створити зелену вулицю. Влучити в ціль. Намилити шию. Підносити на щит. Під одну гребінку. Залишити поле бою. Видавати на-гора. Не нюхати пороху. Грати першу скрипку. На два фронти. Підвищувати тон. Брати на буксир. Вставляти палки в колеса. Пливти за течією. Прясти тонку. На всіх парах. Розмотати клубок. Кинути якір. Як нитка за голкою. Викинути за борт. Білими нитками шито.
Відповіді: 1) з мови гончарів, 2) крамарів, 3) залізничників, 4) перукарів, 5) шахтарів, 6) музикантів, 7) стельмахів, 8) ткачів, 9) кравців, 10) ковалів, 11) з військової справи, 12) з мови моряків.
Диктант-конструювання.
- Подані речення потрібно закінчити фразеологізмами.
1). Місто він своє знає як... 2). Нові будинки ростуть як... 3). Крутиться зранку до вечора як... 4). Схожі ми з сестрою як... 5). Що йому не кажи, йому все як... 6). Приїзд давніх друзів був як... 7). Дощу цієї весни було мало як... 8). Після хорошої зарядки сон як... 9). Коли ми піднялися на гору, село було видно як... 10). Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як... 11). Навколо була пітьма хоч... 12). Працювали діти в саду не на... 13). Хлопці все літо жили... 14). Річку нашу можна перейти убрід, води в ній... 15). Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за... 16). Вони в таборі живуть як... 17). Сашкові був потрібний цей велосипед як... 18). Батько так розтлумачив, що я пам'ятатиму до... 19). Настільки цікаво розповідав дідусь небилиці, що я сприймав їх... 20). Надворі завивала хуртовина, ніхто з хати не хотів і...
Домашня робота:
Українська мова 03.11.2020 Урок 23
Джерела фразеологізмів, їх різновиди. Ознайомлення з фразеологічним словником
1. Перегляньте відеоурок про фразеололгізми.
https://www.youtube.com/watch?v=HFnXUTeDggA
2. Виконайте завдання 3 та 5 письмово з відеоуроку.
3. Опрацюйте стор.59 підручника.
4. Вправа 133 письмово
5. Вправа 136 письмово
6. Домашнє завдання.
праграф 16, стор. 59 вивчити, вправа 135
Українська література 02.11.2020 Урок 15
М.ВОРОНИЙ. «ЄВШАН-ЗІЛЛЯ». ПАТРІОТИЧНІ ПОЧУТТЯ Й ТОЛЕРАНТНЕ СТАВЛЕННЯ ДО
ІНШИХ НАРОДІВ. РОЛЬ СЛОВА, ПІСНІ,
ІСТОРІІ В ЖИТТІ БУДЬ-ЯКОЇ ЛЮДИНИ
Записати в зошити тему.
1. Скласти і записати асоціативний ряд до слова Батьківщина
2. Прочитати стор.49-50.
3. Переглянути відеоурок
https://www.youtube.com/watch?v=0sgpjLT3aVo
4. -У кожного народу свої символи. До речі, у татарського народу символом батьківщини є євшан, це різновид полину. Люди вірили, що євшан має чудодійну силу, хто має євшан-зілля, ніколи не забуде рідну землю.
Про цю рослину ми сьогодні почуємо у
творі М.Вороного - великого шанувальника українськиї звичаїв, патріота своєї
Батьківщини, видатного поета
5. Познайомившись з біографією М.Вороного,слід зауважити,що його життя минало в постійних переїздах. Очевидно,він тужив за Україною,бо іноді далеко опинявся досить далеко од неї. Певно,він дуже любив свій народ,бо намагався своєю діяльністю допомагати йому.
-Як ви вважаєте,чи це впливало на його творчість?
Отже, М.Вороний не був байдужим до України, до її
історії, був справжнім патріотом своєї Батьківщини.
6.Робота з підручником
-с. 50,прочитати уривок з літопису
-Пригадайте з уроків історії,хто такий Володимир Мономах?
- Як ви розумієте слова: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти,аніж
на чужій славному бути»?
7. Робота з
текстом
-Виразне читання поеми «Євшан-зілля»
8. Дати відповідь на питання, усно
1) Виразно прочитайте вступну частину поеми. У ній сказано: «Між рядками
слів таїться в нім якесь пророкування». Про яке йдеться пророкування?
2) Кого чи що засуджує автор у вступі?
3) За яких обставин син половецького хана опинився в неволі?
4) Як жилося хлопцеві? Як це характеризує князя Володимира?
5) Чи довго хлопець пам’ятав Батьківщину?
6) Як жилося батькові без сина?
7) До кого звертається він по допомогу?
8) Який наказ дає гудцеві батько?
9) Як вдалося гудцеві дістатися місця? Чи легким був його шлях?
10) Чи відразу вдалося повернути хлопцеві пам’ять?
11) Якою була друга спроба гудця? Які пісні співав він?
12) Як відреагував хлопець?
13) Чи вразила гудця байдужість хлопця? Які рядки передають хвилювання музики?
14) Якою була третя спроба?
15) Як автор змальовує юнака в момент пробудження?
16) Зачитайте рядки,у яких зазначена головна думка твору
17) Чи повернувся хлопець додому?
Отже, маючи в неволі достаток, доброзичливе ставлення, належне виховання, опіку, розкішне життя, хлопець все ж таки все це залишає й повертається до батька, у рідний степ, на свою Батьківщину.
9. Домашнє
завдання
1.
Виразно читати
й відповідати на запитання с. 50-56
2.
Вивчити правило
с. 56 ліричний герой, поема, ліро-епічний твір
Українська мова 30.10.2020 Урок 22
. Взяти участь в олімпіаді за посиланням
https://vseosvita.ua/olympiad
2. Записати дату та тему уроку
ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕНЬ
3. Виконати завдання
Порівняльна робота
- Прочитайте вирази. У якій із колонок подано словосполучення, які за значенням дорівнюють одному слову? Поясніть значення таких словосполучень.
Бити м'яч | Бити байдики |
Братися за ручку дверей | Братися за розум |
Пекти пиріг | Пекти раків |
Отже, у другій колонці словосполучення, що за значенням дорівнюють одному слову. Чи можна в цих сполуках слів змінити хоча б одне слово, щоб не втратити їхнє значення?
Записати в зошитах визначення та вивчити їх
Фразеологія – розділ мовознавчої науки, який вивчає фразеологізми.
Фразеологізм – стійке сполучення слів, яке за значенням дорівнює одному слову. Наприклад, розбити глек – посваритися, за царя Гороха – давно.
- Як ви думаєте, з якою метою використовують фразеологізми в мовленні? (Фразеологізми роблять мовлення виразним, образним, емоційним)
- У яких стилях мовленнях уживання стійких словосполук буде доречним, а в яких ні? (Фразеологізми вживають у розмовному та художньому стилях мовлення)
- З кожної групи словосполучень випишіть фразеологізм. Виберіть із довідки значення виписаних фразеологізмів. З перших літер лексичних значень прочитайте слово.
1. Макітра розуму; глек розуму; тарілка розуму.
2. Замилювати боки; замилювати очі; замилювати спину.
3. Проковтнути горох; проковтнути язик; проковтнути слину.
4. Ні світ ні полудень; ні світ ні зоря; ні світ ні тьма.
5. Як кіт наплакав; як дощ наплакав; як горобець наплакав.
Довідка. Мало; удосвіта; розумний; замовкнути; обманювати.
Фразеологічний словник, його структура
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. – К. : Освіта, 1998. – 224 с.
Будова словника. Дбаючи про раціональний спосіб розміщення виразів та зручність користування словником, автори відмовились від алфавітного принципу подачі фразеологізмів. Окремі фразеологізми групуються навколо стрижневого (заголовного, опорного) слова-компонента, яким звичайно виступає іменник.
На сполох бити в ролі прис.— 1. викликати тривогу, звертаючи увагу на що-небудь.
Там, на горі, поховано співця (Коцюбинського), Що від Тараса добру кобзу має. Гримить гора, співає без кінця, На сполох б'є і земляків скликає (Нагнибіда, Вибране, 1957, стор. 209);
2. сповіщати, б'ючи у дзвони, про горе, нещастя.
І в дзвоні тому завжди вчувалася людям якась тривога. Отак і на сполох б'ють, на пожежу, тільки частіше; і на похорон так — тільки повільніше (Цюпа, Назустріч долі, 1958, стор. 20—21)
- Записати речення, пояснити орфограми та пунктограми; підкреслити фразеологізми, пояснити їхнє значення.
Я дав у класі хропака, аж тут учитель виклика!
Ой гляди, дівчино, перепаде тобі на бублики!
Тато намагався помирити мене з братом: «Що це ви розбили глека? Так до бійки недалеко!».
Дібрати до поданих фразеологізмів синонімічні (усно)
1. Як п’яте колесо до воза. | А. Не за морями. |
2. Море по коліна. | Б. Хоч трава не рости. |
3. Кури не клюють. | В. Згущувати фарби. |
4. Робити з мухи слона. | Г. Як торішній сніг. |
5. Рукою подати. | Д. Хоч греблю гати. |
- Дібрати до поданих фразеологізмів антонімічні (усно).
1. За тридев’ять земель. | А. Не заманити й калачем. |
2. Не викурити ладаном. | Б. Під самим носом. |
3. Не видавиш слова. | В. За гаряче й студене хапатися. |
4. Ні до холодної води не братися. | Г. Язик без кісток. |
5. Грати першу скрипку. | Д. Пасти задніх. |
Домашнє завдання: §15 (вивчити), вправа 130
Українська література 29.10.2020 Урок 14
Контрольна робота №1. Загадково прекрасна і славна давнина України
Українська мова 27.10.2020 Урок 20
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Вправа «Так-ні».
1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів
- До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
- До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.
- Замініть виділені в реченнях слова власне українськими.
За потребою користуйтеся довідкою.
1. Дівчинка хвалилася новим голубим платтям.
2. Він не хотів гратися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.
3. Донька десь затрималася, і мати почала тривожитися.
4. За горизонтом верби і тополі.
Слова для довідки. Бавитися, баритися, бентежити, виднокіл, ластовиння, хизуватися.
· До якої групи за походженням належать ці слова?
· У який період формується ця група лексики?
- Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.
Приклад
Група лексики
1 канхвета, діжурний, канєшно, укусний
А діалектні слова
2 діагноз, рецепт, ліки, хвороба
Б загальновживана лексика
3 підмет, косинус, меридіан, цитоплазма
В просторічні слова
4 файний, бараболя, когут, легінь
Г професіоналізми
5 протокол, угода, розпорядження, заява
Ґ слова-терміни
6 вода, рука, зелений, брат
Д офіційно-ділова лексика
- Послухайте гумористичну розповідь про Петю Мимовуха, знайдіть фразеологізми, з’ясуйте їхнє значення. Випишіть третє речення, виконайте його синтаксичний розбір.
Як у першій чверті Петя Мимовух цілі дні ловив старанно в класі мух. У другій чверті й мух не стало. Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя ґав. У третій майже й на уроки не ходив, бо на вулиці він витрішки ловив. А в четвертій він потилицю вже чуха, жде він іспитів, неначе віл обуха (Д.Білоус).
- До вказаних давніх назв професій доберіть (усно) сучасні відповідники.
Бортник – (пасічник, бджоляр)
зодчий – (архітектор, художник-будівельник)
знахар – (цілитель, народний лікар)
бровар – (пивовар)
машталір – (конюх, кучер)
лимар – (спеціаліст з кінської упряжі)
гутник – (ремісник, що виготовляє скляні вироби)
стадник – (пастух стад)
стельмах – (спеціаліст з виготовлення коліс, возів, саней)
- А ким ви хочете бути в майбутньому?
Домашнє завдання:
Повторити матеріал §8 – §17, виконати вправу 145, вправу 146, підготуватись до контрольної роботи.
Українська література 26.10.2020 Урок 13
Урок позакласного читання №1. В.Близнець «Звук павутинки»
1. Прослухат аудіокнигу
https://www.youtube.com/watch?v=N3wnbYEhCmo
2. Вправа «Упізнай літературного героя»
1. «Він тоненький, як
стеблина. І світиться синім вогнем. А бистрий, моторний – не вслідкуєш за ним.
Крильця у нього легкі і прозорі. Вони тихо шерхотять між краплями. Такий
дрібненький, а нічого не боїться!»
2. «Тонкий, цибатий,
одягнений не по-тутешньому: у світло-сірих штанях, у білій нейлоновій тенісці,
на голові небесно-легкий капелюх...»
3. «Які вони чемні та поважні.
Гуртом, поволеньки виступають із темряви маленькі, живі клубочки...»
4. «Вона теж блакитна, очі
великі й здивовані, у косах біла стрічка».
5. «Бура, кудлата,так сопе, що аж вітер ходить по хаті, чмихнула, а тоді: гоп на лаву...»
6. Ім’я нової подружки Льоньки.
7. Ім’я вченого-атомника, що приїхав до баби в село.
8. Яка частина будівлі, за переконанням Льоньки, є у
всьму на світі?
9. Прізвисько, яке дав Льонці його новий друг.
10. Те, що баба Сіроха принесла Льонці.
11. Вона бура, кудлата, їздить на старій вовчиці, нею
лякають дітей.
12. З них Льонька зробив швидкі каравели.
3. "Усне малювання"
Спробуйте дати відповідь на питання: "Чи можна почути звук павутинки - тоненької, незримої, невловимої"
4. Домашнє завдання
Намалюйте ваш звук павутинки, який почули (за бажанням)
Українська мова 13.10.2020 Урок 19
Запишіть дату і тему уроку
Професійні слова і терміни, просторічні слова. Пароніми (практично)
1. Опрацювати стор. 50
2. Виконати вправу 106.
3. Виконайте завдання
4. Прочитати стор. 52
5. Виконайте вправу 113.
6. Згадайте, що таке пароніми
7. Філологічний експрес «Пароніми у нашому мовленні» Ознайомтеся. Адрес. Адреса.
Адрес — письмове привітання на честь ювілею тощо.
Адреса — напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.
Виборний. Виборчий.
Виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду.
Виборчий — пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів, наприклад: виборча кампанія, виборче право, виборчий бюлетень та ін.
Виключно. Винятково.
Виключно, тобто лише, тільки (виключно для співробітників комерційних банків).Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно (товарна біржа має винятково важливе значення).
9. Домашнє завдання. Параграф 13, стор. 52-54 вивчити, вправа 114
Українська література 12.10.2020 Урок 11
«Ой у лузі червона калина похилилася» С.Чарнецького і Г.Труха – пісня, що стала народною
Пісні січових стрільців — різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення й розвиток яких пов’язані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками й системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними — понад три століття, що внесло певні зміни й у тематику, і в ідейні мотиви, і в мелодику пісень.
Саме народження пісні відбулося спонтанно за досить цікавих обставин. 1914 року поет і режисер Степан Чарнецький поставив у Самборі драму В.Пачовського "Сонце Руїни", ввівши до неї у переробленому вигляді пісню "Розлилися круті бережечки...", покладену на нову мелодію, споріднену з народним мелосом. Вистава спричинилася до популяризації пісні, особливо її останньої строфи "Ой у лузі.". Від акторів театру пісню сприйняла молодь.
Степан Чарнецький був досить відомим свого часу поетом і театральним діячем. Народився він 21 січня 1881 року в селі Шманьжці нинішнього Чортківського району Тернопільської області. Будучи студентом Львівської політехніки, захопився літературою, мистецтвом, театром. Сам писав вірші, брав участь в організованому при студентському технічному товаристві "Основа" хорі, яким керував композитор Я.Ярославенко. Згодом зійшовся з членами творчого угруповання "Молода муза" і під його рубрикою видав у 1908 році свою першу збірку поезій "В годині сумерку". З 1913 року працював режисером і художнім керівником Львівського українського театру товариства "Руська бесіда".
В 1954 році журнал "Світло" (число 19), який виходив у Торонто (Канада), опублікував статтю Григорія Труха "Історія пісні "Червона калина". Згодом ця стаття увійшла до історичного збірника УСС "За волю України", випущеного в Нью-Йорку у 1967 році невеличким тиражем у 1500 примірників.
Григорій Труха народився 19 лютого 1894 року в Гірнім тодішнього Стрийського повіту на Львівщині. У 1914 році закінчив гімназію і з початком війни вступив до Українських Січових Стрільців. Був командиром чоти у сотні Д.Вітовського, провідником розвідувальних стеж у Карпатах. Поранений під Болеховом 30 травня 1915 року. В бою під Потуторами на Бережанщині 30 вересня 1916 року врятувався з однією чотою з оточення. Восени 1917 року був уже поручником командиром сотні. Ще через рік брав участь у листопадовому перевороті у Львові, коли виникла Західно-Українська Народна Республіка. Після окупації краю білополяками прийняв монаший чин. До 1933 року жив у Галичині, потім вів місіонерську роботу від ордену отців василіян у Канаді і США. Автор чотиритомного "Життя святих", а також багатьох оповідань, статей, спогадів.
Отже, Григорій Трух пригадував: "Коли одного дня в серпні 1914 року ми мали збірку на площі... бурси в Стрию, я почув, як мій сусід у ряді, урядник української каси в Стрию Іваницький підспівував собі гарну пісню, що мені дуже сподобалася. Її він навчився від артистів львівського театру. На мою просьбу він переспівав мені кілька разів одну строфу тієї пісні, я навчився її напам'ять.
Мабуть, і це таки того самого вечора після вправ я установив стрільців на площі бурси в чотирикутнику і почав учити їх співати "Червону калину". Так було кілька вечорів. А що "Червона калина" захопила стрільців так само, як і мене, то незабаром по Стрию розходився гомін першої стрілецької пісні "Ой у лузі червона калина похилилася".
Як писав стрілецький товариш Григорія Труха Дмитро Паліїв, "у "Червоній калині" скристалізувалася була вся програма Українських Січових Стрільців". Вони не випадково прийняли її за свій гімн. А згодом нев'янучу "Червону калину" почали співати в Галичині, по всій українській землі.
Вся пісня пройнята духом зростання на західноукраїнських землях національно-визвольних прагнень народу, розмежованого кордонами царської Росії й цісарської Австро-Угорщини, нею засвідчується почуття кровної спорідненості між земляками розділеного народу, готовність галичан до єднання зі своїми єдинокровними братами задля визволення з-під царських пут і досягнення мирного вільного життя на власній землі. Пісня уславлює січових стрільців, які в складі, австро-угорської армії, а після утворення ЗУНР – як національна українська армія, вели збройну боротьбу проти царських та польсько-шляхетських військ.
2. Робота з підручником.
Прочитати стор. 44-45
3. Евристична бесіда.
Що таке літературна пісня? —
Чим літературна пісня відрізняється від народної? —
Як пісня відображає життя народу? —
Хто такі січові стрільці? Що вам відомо про них? —
Як ви розумієте народну мудрість про те, що пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину? Відповідь обґрунтуйте.
—Чому народна пісня є дорогоцінним надбання поетичного генія нашого народу? Відповідь умотивуйте.
4. Виразне читання твору С. Чарнецького й Г. Труха «Ой, у лузі червона калина похилилася» та прослуховвування
5. Евристична бесіда.
—Чому зажурилася Україна?
—Що символізує калина?
—Які ще образи-символи України вам відомі? (Верба, рушник, чорнобривці та ін.)
—Чому Україна порівнюється з калиною?
—З яким ворогом і за що борються січовики?
—Як січовики намагаються розвеселити Україну? Свою відповідь підтвердіть цитатами з твору.
Визначте художні особливості поезії.
Художні
особливостіПриклади
Повторення
А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо
Метафора
Україна зажурилася, кривий танець
Звертання
червона калино, славна Україно
Епітети
московські кайдани, золотистий лан, буйнесенький вітер
Риторичні оклики
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!; То прославить по всій Україні січових стрільців!
Воскресаючи сьогодні із забуття, пісня заполонює серця людей своєю щемливою любов'ю до рідної Вітчизни, її вірних синів, наснажуючи нас незламною вірою в те, що, об'єднавшись, відродимо славну Україну.
V. Домашнє завдання
Прочитати стор. 44-46, дати відповіді на питання післі статті, уміти розповідати про січових стрільців, виразно читати стрілецьку пісню.
Українська література 05.10.2020 Урок 10
Патріотичні мотиви пісень літературного походження.
«Ще не вмерла України…» П. Чубинського,
М. Вербицького — національний гімн нашої держави
1.
Експрес – питання. (усно)
1. Коли виконуються календарно – обрядові
пісні?
2. Скільки циклів мають календарно –
обрядові пісні?.
3. Яку роль виконують веснянки?
4. Епітет – це …
5.Русальні пісні належать до…. циклу.
6. Які пісні співали під час літнього
сонцестояння?
7. Які пісні виконують на свято Івана – Купала?
8. « Ой хто. хто Миколая люблять» пісня
… циклу
9. Єдинопочаток, повторення однакових
слів, словосполучень або речень на початку віршованих рядків або строф – це…?
10. Які
пісні співали дітям під час присипання ?
11. Хто найчастіше є виконавцем
колискових пісень?
12. Хто автор цих пісень?
Звучить аудіозапис Державного Гімну України.
1.Фронтальна
бесіда
1. Подивіться на екран. Прослухайте перші
музичні рядки . Хто знає, що звучить?
2.
За
яких обставин його можна послухати ? ( Приїзд урядових делегацій з інших країн,
урочиста лінійка в школі,різноманітні свята)
3.
Назвіть
символи України, крім Гімну (
Прапор, герб)
2. Робота з підручником.
1. Теорія літератури с. 40-41. Прочитати статтю
2. Визначення, що таке гімн записати в зошити.
Гімн
(грец. похвальна пісня) 1. У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на
честь богів і героїв. 2. Урочиста пісня, прийнята як символ державності(
наприклад, державний Гімн України)
Запам’ятайте, що пісня – гімн – урочистий музичний твір,
який використовується як символ держави.
Гімн – це пісня, що стала символом єдності народу. Українські землі були роздроблені, розпорошені, окремими шматками належали різним державам, імперським системам. У різні періоди XIX – XX ст. як національний гімн України використовували пісні «Заповіт» Т. Шевченка (композитор Г. Гладкий), «Не пора…», «Гімн» ( «Вічний революціонер…») І. Франка (музика М. Лисенка) потрібна була пісня, яка б об’єднала всіх українців з усіх земель навколо єдиної ідеї, навколо спільної мети – побудови соборної незалежної України. Такою стала пісня Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського.
1. Чубинський Павло
Платонович (27.01.1839 – 26.01. 1884) –
український фольклорист, етнограф і поет. Народився на хуторі, що тепер
знаходиться у складі м. Бориспіль Київської області. Закінчив Петербурзький
університет. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької
української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом
Шевченком, Миколою Костомаровим. За бунтарські пісні був переслідуваний російським царським
урядом. Ще студентом Павло Чубинський
почав збирати фольклор, згодом очолив етнографічні експедиції, друкував
українознавчі статті. Зокрема він записав близько чотирьох тисяч обрядових
пісень, багато казок, звичаїв, обрядів.
Був великим патріотом України.
Прожив майже 45 років.
2. Вербицький Михайло Михайлович ( 04.03. 1815 – 07.12. 1870) – один із перших професійних композиторів у Галичині (Західна Україна), хоровий диригент і музичний діяч. Народився у польському селі Явірник Руський. Батько був священиком, помер, коли хлопцеві було 10 років. Михайлом та його братом опікувався їх далекий родич Перемишльський владика Іван Снігурський, один із найяскравіших діячів Української греко – католицької церкви. Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в якій співав і навчався Михайло. Побачивши талант хлопця, владика запрошує з Чехії кваліфікованого диригента і композитора. Алоїза Нанке. У нього Михайло отримав ґрунтовну музичну освіту. Безперечно, важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, так і музика українських композиторів «золотої доби» - М. Березовського та Д. Бортнянського. Автор симфоній, хорів, музики до оперет. Помер у селі Млини біля Перемишля (Польща), проживши 55 років.
Історик.
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла
Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали
патріотичну пісню «Сербія свободна», в якій згадувався цар Душан і в приспіві
були слова « серце біє і крев ліє за свою свободу». Чубинському пісня дуже
сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов
звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла України », яку тут же проспівали
на сербський мотив. Перша
публікація вірша Павла Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863р № 4.а з нотами — у1865 і з 1917 році. почав використовуватись як державний гімн.
За
Радянської доби створювався
окремий гімн для кожної республіки. Державним гімном Української РСР став варіант Павла Тичини
«Живи, Україно, прекрасна і сильна» (
музика Антона Лебединця) . Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав
гімн СРСР, а не Української РСР.
У добу незалежності 15 січня 1992 р. музичну
редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображання в Конституції України. Тільки 6 березня 2003-го ВР
України ухвалила Закон «Про
Державний Гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма.
Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на
музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла
Чубинського «Ще не вмерла України» Перша строфа гімну, згідно з пропозицією
президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції
України набула
завершеного вигляду. Національний гімн на музику
М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
Записати паспорт твору
Тема: відтворення
прагнення українців жити у волі; намагання боротися з будь – яким ворогом,
захищаючи рідний край.
Ідея:віра оборонців
рідної землі у неминучу перемогу над ворогом, цілеспрямованість українців у
доведенні, що « вони козацького роду».
Основна думка: тільки той
народ може перемогти ворога, який має мужність, силу, витримку, віру в
досягнення своєї
мети, готовий заради цього пожертвувати
своїм життям.
Жанр: громадянська лірика, пісня – гімн.
Звертання : «браття
українці», «браття
Метафори: « усміхнеться
доля», «Чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька» доспіє».
Порівняння: « згинуть
наші вороженьки, як роса на сонці».
Повторення: «браття», «
воля», « доля, доленька».
Епітети: « у своїй сторонці», « в ріднім краї», «нашій
Україні», «нашу свободу», « козацького
роду» підкреслюють патріотичне звучання
твору.
Зменшувально –
ласкаві форми: « сторонці», « доленька».
Домашнє завдання
1.
Вивчити напам’ять Гімн «Ще не вмерла Україна», стор. 40-42
Українська мова 25.09.2020 Урок 12
Запишіть дату і тему уроку
Лексикологія. Лексична помилка
1. Бліц-опитування. Усно
·
Що
вивчає лексикологія?
· Що таке лексика?
· Що таке лексичне
значення слова?
· Чи всі слова
мають лексичне значення?
· Яка є лексика за походженням?
· Які групи слів належать до власне української лексики?
2. Робота в зошиті. Запишіть у зошит
3. Відредагуйте та запишіть речення.
1. Наш клас приймав участь у різних міроприємствах.
2. Класним керівником нашого класу являється Алла Вікторівна.
3. Сьогодні я получу гарну оцінку.
4. Солдати князя Ігоря
були відважними.
Звірте написане з правильним варіантом.
(Наш клас брав участь у різних заходах. Нашим класним керівником є Алла Вікторівна. Сьогодні у мене буде гарна оцінка. Сьогодні я отримаю гарну оцінку. Воїни князя Ігоря були відважними.)
4. Вибірковий диктант
Виберіть із дужок потрібне слово та запишіть словосполучення.
Складіть речення зі словами адрес-адреса.
(Відкрити, відчинити)
вікно.
(Відкрити,
розгорнути) підручник.
(Виключити, вимкнути)
світло.
(Перевернути, перегорнути) сторінку.
(Піднести,
підняти) руку.
(Здавати, складати)
іспит.
(Слідуюче, наступне) питання.
(Заплющити,
закрити) очі.
Зазначити (адрес, адресу).
(Настала,
наступила) осінь.
ЗДАВАТИ – передавати (обов’язки, доручену справу, річ) тому, хто має цим відати, володіти.
СКЛАДАТИ – проходити перевірку знань, уміння.
АДРЕСА – позначення місця проживання чи перебування кого-небудь.
АДРЕС – письмове ювілейне вітання кого-небудь із
нагоди відзначення видатної події в його житті.
Домашнє завдання. Готуємося до контрольної роботи
1. Відредагуйте текст.
Я рахую, що нам потрібно
слідити за своїм власним мовленням. Якщо людина багато читає, то її лексичний
запас зростає.
Давайте користуватися лексичними словниками.
2. Виправ лексичні помилки:
Ø Учбовий
заклад -
Ø Обід у столовій –
Ø Вірна відповідь –
Ø Виключити світло –
Ø Підчеркнути слово -
Ø Льоготний квиток –
Ø Виконати заказ –
Українська мова 24.09.2020 Урок 11
Запишіть дату і тему уроку
Лексикологія. Групи слів за походженням. Тлумачний словник. Словник іншомовних слів
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..
Т.Шевченко
1. Аналіз таблиці «Групи української лексики за походженням».
|
Ознаки, за якими виділяються групи |
Назви груп слів |
Приклади |
|
1. Слова,
успадковані з попередніх періодів розвитку мови 2. Власне
українські слова |
Небо, туман,
земля, ясніти, білий
Баритися,
багаття, мрія, левада |
|
1.
Старослов’янізми
2. З інших
слов’янських мов 3. Із
неслов’янських мов |
Раб, вождь,
єдність, грядущий Байка, гусар,
книголюб, завод, бадьорий Ікона, драма,
радіус, казна, салют, фініш |
Творча робота.
/Дібрати й записати до слів українські відповідники./
Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат,
премія.
Для довідок:
Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза,
переможець, нагорода.
3.
4.Гра «Хто більше»
Завдання:
продовжити ряди слів,
які б починалися названними грецькими і
латинськими елементами.
Аеро (гр. «повітря») — аеровокзал, аерозоль...
Біо (гр. «життя») — біологія, біомаса...
Інтер (лат. «перебування поміж»)
— інтервал, інтернаціональний.
Теле (гр.
«далеко») — телевізор, телеграф.
VІ. Домашнє завдання.
Параграф 8, стор.30-33, вправа 62, параграф9 прочитати
Українська література 24.09.2020 - 28.09.2020 Урок 7-8
Веснянки: «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця»
Бліц-хвилинка
Запишіть у зошит одним словом:
1. Пісня зимового циклу, яку
виконують 7 січня, –
2. Календарно-обрядова пісня
літнього циклу, яку виконують вечором шостого липня – ...
3. До якого циклу пісень
належить пісня «Заплету віночок»? – ...
4. Які пісні, крім русальних та
купальських, виконувалися ще влітку – ...
5. До яких пісень відноситься
пісня «Добрий вечір»? – ...
6.Українська пісня в обробці
Миколи Леонтовича, яка є однією з найпопулярніших пісень на Різдво у США – ...
7. Коли святкують свято Миколая?
– ...
8. Повторення групи слів, рядка
або кількох рядків у поетичному творі називається – ...
9. Наші пращури здавна ставили
на Святвечір на покуті не ялинку, а – ...
10. Продовж рядок гагілки, гаївки
– ...
Отже,
весна – справді особлива пора, особливо в житті хліборобів, бо на весну вони
покладали великі надії: пробудження матері-природи, тобто воскресіння всього,
що померло з приходом зими, щедрий урожай, що забезпечував майбутній достаток,
кохання й щасливе одруження. Тому весну зустрічали в Україні надзвичайно
урочисто. Спершу виконувався обряд проводів зими з
обов’язковим спалюванням солом’яного
опудала, що символізувало зиму, а потім уже здійснювали обряд закликання
весни. Весну закликали тільки дівчата, бо дівоча врода завжди асоціювалася з
весною. Вони ходили до річки, в ліси, гаї, водили хороводи й виспівували
веснянки, які ще називали гаївки (гагілки). Також молодь збиралися на просторих
вигонах. Тут розважалися, танцювали, а дівчата співали веснянок. Перед початком
дійства обов’язком було отримати благословення в матінки Благослови, мати, весну закликати, зиму проводжати! І перший раз, і другий раз,
і всі три рази разом!
Робота в зошиті.
Веснянка – жанр весняного циклу календарно-обрядової
творчості. Веснянки – це
пісні на честь приходу весни, календарно-обрядові пісні весняного циклу, які
мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни, до істот та
речей, що асоціюються з нею.
3) Опрацювання пісень весняного календарного циклу. Прочитати с.13
«Ой весна,
весна – днем красна».
• Яким
настроєм пройнята веснянка? Чим це пояснити?
• Чому
люди відчувають задоволення, радість,
почуття піднесеності у весняний період?
• Як
зрозуміти те, що весну назвають красною?
• Поясніть,
що мається на увазі, коли говориться про весну, яка принесла літечко?
• Знайдіть і прочитайте у тексті поезії про дарунки, принесені весною
• Доведіть,
що «Ой весна, весна – днем красна» є
веснянкою.
• Для чого
народ склав цю поезію?
• Чому в
пісні до весни звертаються як до живої істоти?
Підсумок:
поезія побудована у формі діалогу. Формулюється двічі питання: «Що ж ти,
весно, принесла?», на яке подаються докладні відповіді.
3. Гра «Дешифрувальник» : Закреслити однакові літери, розшифруєте прислів'я?
А. ЦЇЗГОЦЗУГЛМЕМНЇЬТКТА Б.
АКАНУШЄШН, В. ГБШОБГШ
Г. ЗГЛІЗТГДЕШПЧДШКПО Д. АЧДУЗЄДАЗ.
4. Опрацювання тексту веснянки «Ой кувала зозуленька». Прочитати стор.15
Довідка: За українською міфологією, зозуля є жінкою, що перевтілилася в птаха. Це птах-віщун, провісниця весни й літа, а вперше почуте навесні «ку-ку» символізує віщування людського віку. За повір’ям, якщо при цьому в кишені виявляться гроші, то вони будуть у тебе цілий рік.
·
Для чого
люди прислуховуються до кування зозулі?
·
Коли
починає свій спів ця пташка?
·
Чому
зозуля у творі названа товаришкою?
·
Які
художні засоби використані в поезії? Назовіть їх, наводячи приклади з твору. У
яких рядках, на ваш погляд, відображена
основна думка поезії?
5. «Кривий танець». Невід’ємним
елементом свята зустрічі весни є кривий танець, що символізує неминучий прихід весни, а значить, і зміни в природі,
у людському побуті. Кожне свято зустрічі весни починалося і закінчувалося цією
обрядодією (Учитель запрошує охочих учнів для демонстрації цих простих
танцювальних рухів: кожен учасник кладе ліву руку собі на праве плече, а праву
– на плече попереднього учасника, потім усі рухаються «змійкою»).
Прочитати стор.16-17
·
Про що
йдеться в пісні?
·
Чи
справді гніваються дівчата на парубків за те, що вони траву «істоптали
великими чоботищами», а чи просто жартують? Свою думку обґрунтуйте.
·
Знайдіть
слова з пестливими та згрубілими суфіксами. Яку роль вони виконують у тексті?
VІІ. Домашнє завдання.
Стор. 12-18, виразно прочитати
веснянки рідним (вивчити напам'ять – за бажанням). Повторити поняття «рефрен», «анафора», «строфа».
Українська мова 22.09.2020
Запишіть дату словами, тему уроку в зошиті.
Урок узагальнення і систематизації знань
Виконайте в зошиті тестові завдання.
1.Вкажіть сполуку слів, яка не є
словосполученням:
а) осінь настала;
б) золота осінь;
в) повернулася вчора.
2.Вкажіть сполучення слів, що є
словосполученням:
а) вірш і пісня;
б) співати весело;
в) бити байдики.
3. Вкажіть рядок з розповідним
реченням:
а)Чого ви, тату, зажурилися?
б) Любіть Україну всім серцем
своїм.
в) Ми любимо рідну землю.
4. Вкажіть речення, у якому
неправильно визначено граматичну основу:
а) Заснуло листя жовтим сном.
б) Небо заступали хмари.
в) Дороги веселі пливуть повз
оселі.
5. Вкажіть неправильне твердження:
а) Додатки відповідають на питання
непрямих відмінків;
б) Підмет і присудок – головні
члени речення;
в) Означення відповідають на
питання як? який?
6. Вкажіть речення, у якому
допущено пунктуаційну помилку:
а) Як тебе не любити, Києве мій!
б) Я люблю тебе, місто, бурхливе,
твоє царство і мідяний спів.
в) Старі дуби, спасибі вам за
осінь.
7. Вкажіть речення, у якому правильно
розставлені розділові знаки:
а) Потік, напевно пам’ятає, що був
і кригою і снігом.
б) Здається, часу і не гаю, а не
встигаю, не встигаю.
в) І світ отой напівзабутий
,здається, зітканим з туману.
8. У реченні Це було, по-моєму, в серпні вставне слово:
а) вказує на джерело повідомлення;
б) привертає увагу співрозмовника;
в) виражає впевненість.
9.Виправте помилки та запишіть
правильно речення.
Ой, яка чудова українська мова –
захоплено писав Олександр Підсуха.
10. Зробіть повний синтаксичний
розбір речення:
Наді мною плакала осінь золотими
сльозами.
Домашнє завдання
1. Зробіть повний синтаксичний розбір речення.
Холодні осінні тумани клубочаться
вгорі.
2. Випишіть усі словосполучення та розберіть їх.
Українська література 21.09.2020
Запишіть дату словами, тему уроку в зошиті.
Метод «Мозковий
штурм». Відповісти на питання усно
-
Які зимові свята ви знаєте?
-
Яке свято українці величали колядками?
-
А коли співали щедрівки?
-
А як називається вечір перед Різдвом?
-
Яка основна страва була на столі в день Різдва?
-
Як називається величальна пісня, яку співали на Різдво?
Вивчення нового матеріалу.
Прочитат матеріал, скласти план статті і запистаи в зошиті.
Вечір перед Різдвом (6 січня) називається Святвечором. Саме у Святвечір готують
12 священних страв без м’яса та молочних продуктів. Коли заходить сонце, господар з горища приносить першого снопа
«Дідуха», якого приготували під час перших жнив. Дідух – це сніп. Мати з
дочками накриває на стіл. Під скатертину треба покласти соломи та під стіл.
«Дідуха» ставлять на покуті. На стіл кладуть: часник, щоб злі сили не
приступали; зерно, щоб урожай був
гарний; гроші, щоб у хаті тримались. Увечері збираються колядники. Колядники –
група хлопців, які ходили від хати до хати та співали колядки. Колядники вістять
нам тайну Різдва світу і Господа, славлять народження Бога. Ватага колядників
обирає собі Звіздаря (той, хто носить Зірку та веде переговори з господарями) і
Міхоношу (той, хто збирає дарунки до торби). У деяких колядників є дзвоники,
деякі мають музичні інструменти, а всі разом вони співають колядки, Дуже часто
вони перевдягаються в костюми тварин. І тільки на небі сходить перша зірка,
колядники заходять в двір до господаря і співають його родині величальних
пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й називаються колядами або колядками. Постать
господинi у колядках овiяна високою поезiєю, теплотою i любов'ю.
По
дрова пiшла - золота внесла,
По
воду пiшла - мед-вино внесла!
Парубок
у колядках i щедрiвках - невтомний трудар i богатир-воїн, щасливий мисливець,
все в нього надзвичайне, особливо кiнь i зброя:
Нема
в короля такого коня:
А
в мого коня золота грива,
Золота
грива, срiбнi копита,
Срiбнi
копита, жемчужний хвостик...
Образ
дiвчини в колядках огорнений серпанком нiжностi й захоплення: вона зачаровує
своєю вродою, працьовитiстю, поставою:
У
двір ввiйшла - двiр закрасила,
В
хату ввiйшла - пани стрiчають.
Вчитель.
А ви знаєте колядки?
Через тиждень після Коляди (Різдва) 31 грудня (за ст.ст.), або 13 січня (за н. ст.), відзначали Щедрий вечір, приурочений зустрічі Нового року. Останній день старого і перший день Нового року українці відзначали як свята Меланки та Василя. У щедрий вечір готували багатий святковий стіл, який символізував щастя, добро, багатий урожай нового року. У цей день традиційним був новорічний обряд «Меланки» з використанням численних масок. Роль Меланки виконував хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Меланка зображувала недоладну господиню, яка б'є посуд, миє піч водою, а лави підмазує глиною. У цей вечір щедрували. Щедрування супроводжувалося обов’язковим обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому році. Щедрівок починають співати рівно в північ перед Новим роком. Їх не потрібно змішувати зі співом колядок. У той час, коли колядки завжди й обов’язково співають хором, то щедрівки можуть виконуватись і сольно.
У
щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби,
доброго роїння бджіл. Поетичне слово в щедрівках і колядках виконує магічну
функцію. У давніх щедрівках і колядках відбилися часи Київської Русі й
збереглися образи князівсько-дружинного побуту.
Вікторина (усно)
Коли ходять колядники колядувати?
Що просять і що бажають колядники господарям?
- Хто приходить у гості у пісні «Добрий вечір»?
- Чому у щедрівці «Ой, сивая та й зозуленька» згадується про зозулю?
- Яка з пісень зимового циклу, що прозвучала сьогодні найрадісніша за настроєм?
- Чому у колядках трапляються звернення «пане господарю». Кого так величали - панів?
Домашнє завдання
Стор.34-36 прочитати, дати відповідь на питання усно, в зошиті накерслити таблицю зі стор. 36
Українська мова 18.09.2020
Запишіть дату та тему уроку.
Пряма мова та діалог
Виражає | Супроводжується | Утворює | Стоїть |
чуже мовлення передане дослівно, без змін | словами автора, які вказують, кому вона належить; | разом зі словами автора речення з прямою мовою; | після слів автора, перед ними |
Інтонація | Пунктуація | ||
Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне, спонукальне чи окличне речення; Слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією. | 1. А: «П!(?)”. 2. «П», - а. 3. «П?» - а. 4. «П!» - а. | ||
Орфографічна п’ятихвилинка
- Вставте префікси с-, з-, роз-, без-, при-, прі-, пре-.
…планувати, …журний, …великий, …сердечність, …шити, …ядерний, …ятрити, …весело, …гаснути, …яснити, …забути, …ціпити, …жовклий, …мерзнути, …клеїти.
Українська література 17.09.2020
Пісні зимового циклу
Розгадайте загадки
1. Впаде з неба — не розіб'ється, впаде у воду — розпливеться.
2. Зелену сукню маю, Ніколи не міняю, Один-єдиний раз на рік Її я прикрашаю. 3. Який рік триває лише один день?
4. Узори вишиває Без голки і без нитки. Улітку спочиває, А взимку — дуже рідко. 5. Без сокири і дрючків ставить міст через річки.
6. Що росте догори коренем?
7. Живе — лежить, а помре — побіжить.
Скласти короткий конспект із записуванням основних понять
Отже, зимовий цикл календарно-обрядових пісень містить колядки та щедрівки. Щедрівки — це віршовані побажання добра, злагоди, успіху в новому році своїм рідним, близьким, гостям. Щедрівки співали напередодні Нового року (на Щедрий вечір). Щедрівки зазвичай виконували дівчата.
Колядки — величальні пісні, які співають перед Різдвом Христовим. Назва походить від слова «коляда». Коляда — це язичницька богиня, яка в цей день народжувала нове Сонце (Божича). Язичники проганяли злого бога, який хотів з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людям радісну новину. Із собою вони брали зображення нового Сонця — різдвяну зірку. Ця традиція збереглася й понині.
Після прийняття християнства обряд колядування був приурочений до свята Різдва Христового, адже у християнстві Ісус Христос часто порівнюється з новим Сонцем, новою істиною. У цей день хлопці й дівчата ходили від хати до хати з «козою» (людина, вдягнена в кожух та в масці з рогами), співали величальних і жартівливих пісень. Колядки здебільшого стосувалися господарів, у пісні нерідко підставлялися їхні імена, тому часто складалося враження, ніби колядку спеціально придумали для певної особи. Із колядуванням тісно пов'язане таке явище, як вертеп — театралізоване дійство, у якому розповідають євангельську історію. Вертеп — це пересувний ляльковий театр.
Опрацюйте теоретичний матеріал на с.28-33
Виразне читання пісні «Ой хто, хто Миколая любить» та пісні «Нова радість стала» , "Добрий вечір тобі, пане господарю". Робота над змістом прочитаного
1. Хто такий Святий Миколай? 2. За що люди особливо шанують цього святого? 3. Чого люди просять у пісні? 4. Про які риси вдачі українців свідчить таке вболівання за долю рідної країни? 5. Чи є в піснях рефрен? А анафора? Наведіть приклади. 6. З пісні «Нова радість стала» випишіть назви всіх релігійних персонажів. 7. Яких гараздів для господарів прохають колядники в пісні «Нова радість стала»?
Бесіда за змістом прочитаного
1. Які враження у вас виникли під час прослуховування пісні? 2. Як ви гадаєте, які дії виконувалися щедрівниками під час виконання прочитаних пісень? 3. Знайдіть у текстах пестливі слова. 4. Знайдіть у текстах епітети. 5. Назвіть порівняння, які використано в текстах пісень.
Літературна вікторина «Наскільки ти уважний»
1. Який музичний інструмент прославляє Ісуса Христа в пісні «Нова радість стала»?
2. Яких тварин і птахів згадано в щедрівці «Щедрик, щедрик, щедрівочка»? 3. Про які рослини йдеться в «Засівній»?
4. Чим бажають міряти гроші в «Засівній»?
5. Чого бажають Україні в колядці «Ой хто, хто Миколая любить»?
6. Що таке вертеп?
Домашнє завдання
Вивчити одну пісню зимового циклу напам'ять; зробити малюнки до зимових свят; вивчити теоретичний матеріал за підручником (с. 28–33).
Дати відповіді на питання, заповніть таблиці (с. 33)
Українська мова 17.09.2020
Запишіть дату та тему уроку.
Українська література 14.09.2020
Купальські пісні
«Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, купайло».
• Що є основним
стрижнем, довкола якого відбуваються купальські дійства?
• Символом чого є вогонь?
• Назвіть найголовніших
персонажів свята?
Усна відповідь на питання: «Чому залишився звичай вшановувати природу на християнські Зелені свята та на Івана Купала?»
«З
яких елементів складається купальське дійство?»
2. Виразне читання пісні
«Купайло, Купайло!»
— Купайло,
Купайло!
Де ти зимувало?
— Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі,
Зимувало в пір'ячку,
Літувало в зіллячку.
3. Аналіз пісні. Записати в зошиті паспорт твору
• Коли виконувалась ця
пісня?
4. Виразне читання пісні
«Заплету віночок».
5. Виразне читання пісні
«Ой вінку мій, вінку».
• За веселими забавами непомітно настигала ніч. Згасало купальське вогнище. Дівчата поспішали до берега, пускали на воду заготовлені вдень віночки. Скільки їх сплітала кожна юнка?
Немає коментарів:
Дописати коментар