Українська мова 27.10.2020 Урок №14
Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку між
його частинами
1. Переглянути відеопрезентацію
https://www.youtube.com/watch?v=NM3uaxHN5Sk&feature=emb_title
2. Опрацюйте матеріал параграфу 14, стор.52
3. Виконайте вправу 1 стор.53
Шановний 9-Д! Через об'єктивні причини ми з вами не написали контрольну роботу. Тому прошу вас повторити парграф 6-10 та виконати завдання 27.10.2020 до 21.00
Українська література 13.10.2020 Урок №13
Поетичність образу Ярославни. Образ Руської (української) землі. Фольклорні мотиви в поемі. Стилістичні засоби. Символічно-міфологічні образи та їх значення
1. Поетичність образу Ярославни.
Образ
Ярославни — узагальнений, хоча в нього є реальний прототип. Як відомо,
література давньої Русі не знала відверто вигаданого героя. Прототип Ярославни
— Ярославна (Єфросинія Ярославівна) — дружина Ігоря Святославича (1151–1202),
князя новгород-сіверського, згодом чернігівського, дочка галицького князя
Ярослава Осмомисла.
Серед складових
цього образу — образи матері-вітчизни, ліричний образ жінки, втілення
подружньої вірності, моральної чистоти.
Образ Ярославни,
дружини князя Ігоря, приваблює читачів своєю ніжністю й глибоким ліризмом. Вона
зображується автором «Слова...» не як княгиня, а як звичайна руська жінка, яка
гаряче любить свого чоловіка-воїна, свою батьківщину. Дізнавшись про те, що русичі
зазнали поразки, а її чоловік потрапив у полон, Ярославна виходить на
путивльський вал, плачучи, звертається до сил руської природи (вітру-вітровію,
Дніпра-Славутича, світлого й трисвітлого сонця), щоб ті допомогли Ігорю.
Княгиня ладна полинути зозулею на край світу, аби витерти милому «кривавії рани
на дужому його тілі». Її плач за чоловіком — це плач руської жінки, яка в
особистому горі не тільки вболіває за долю Ігоря, а й жаліє його хоробрих
воїнів. Поразка Ігоря — горе всього руського народу. Ярославна турбується про
визволення не лише свого чоловіка, а й про воїнів-русичів, які потрапили в
полон. Отже, цей образ вражає нас глибокою жіночою відданістю, вірністю й
благородством людської душі. Тому плач Ярославни набуває широкого громадського,
патріотичного звучання.
Образ Ярославни
настільки світлий, поетичний, що його часто у своїй творчості використовують
митці. Недарма саме «Плач Ярославни» надихнув Маркіяна Шашкевича на переклад, а
Миколу Лисенка на музичну композицію «Плач Ярославни». Переспіви «Плачу
Ярославни» зробили Тарас Шевченко у ХІХ столітті й Павло Тичина у
ХХ. Незабутній образ Половчихи з новели «Шаланда в морі» (роман «Вершники»
Ю. Яновського) несе в собі багато рис Ярославни. Половчиха теж просить
сили природи повернути її коханого, який потрапив у морську негоду. Героїня
стоїть на скелі, як «маяк невгасимої сили», і просить усі вітри й море
зглянутись на її горе. І природа теж їй допомагає.
Під час Великої
Вітчизняної війни наших жінок називали Ярославнами, бо вони віддавали своє
життя, здоров’я, аби їхнім чоловікам-ладам пощастило вижити, здолати лютого
ворога. Жінку-космонавта Валентину Терешкову теж нарекли цим іменем, навіть
пісні склали про Валентину-Ярославну.
Цей
образ став символом вірності та кохання. Недарма до нього зверталися й
звертаються у своїй творчості багато митців.
2. Прочитати стор. 49-50 з хрестоматії "Джерела пружно б'ють"
3. Аналіз образу Ярославни
Українська література 07.10.2020 Урок №12
Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Переклади й переспіви «Слова…» у ХІХ–ХХ ст.
Гра "Так - Ні". Дати відповідь у зошиті
1.
Початися ж оцій пісні по
билицях часу нашого, а не за вимислом Бояна
2.
Повість починається від
старого Володимира до нинішнього Ігоря
3.
Князь Ігор хоче напитися води
з Волги
4.
Всеволод звертається до
дружини зі словами: « Лучче ж би потятим
бути, аніж полоненим бути
5.
Воїни князя Ігоря –
християни
6.
Затемнення сонця на Русі
вважалося провісником удачі, перемоги
7. Князь Святослав перед звісткою про поразку Ігоря бачив поганий сон
8. Ярославна хоче чайкою полетіти на Чорне море, щоб побачити свого судженого
9.
Всеволод загинув у битві
з половцями
10.
Ігор втік з поля бою
11.
Половчанин Овлур допоміг
Ігорю втекти з полону
12. Кияни не зустрічали Ігоря
1) Образи руських князів у творі.
Князь Ігор
Найбільшу увагу автор слова приділяє князю Ігорю. Для
автора він справжній рицар, який вважає, що краще вмерти від меча, ніж
потрапити в полон, ставить на перше місце почуття воїнської честі.
Ігор молодий,
запальний та відважний. Але він необачний: нехтує попередженням — сонячним
затемненням. Герой не корисний: із усієї здобичі після першої перемоги над
половцями Ігор узяв для себе тільки бойові знаки ворога. Князь сповнений
благородства. Наприклад, під час вирішальної битви він у розпалі бою «завертає»
полки на допомогу брату Всеволоду.
Автор виявляє до
Ігоря любов і симпатію, називає його соколом, сонцем. Доказом цього є те, що
коли Ігор зазнав поразки, сумує вся природа, вся Русь. Виявляє автор своє
співчуття до князя і розповідаючи про втечу й повернення Ігоря з полону.
Однак автор
водночас засуджує егоїстичну політику цього князя, міжусобиці, що підривали
міць батьківщини, її благополуччя: «Се
моє, а то моє же». Саме подібна позиція лежить в основі поведінки й
характеру Ігоря: вона призвела його до поразки й полону, наповнила «Київ тугою, а Чернигов напастьми» і «тоска
розлияся по Руской земли». Гірка поразка Ігоря — це розплата за його егоїзм
та самовпевненість.
Заслуга автора в
тому, що він зобразив князя Ігоря не як ідеал, а як звичайну людину — з її
мужністю, безстрашністю й життєвими вадами одночасно. Саме цим приваблює
персонаж і автора, і читачів.
Князь Всеволод
Автор явно
симпатизує герою, бачить у ньому сміливого воїна, здатного постояти за рідну
землю. Підносячи його мужність, винахідливість, благородство, автор у той же
час засуджує Всеволода за безрозсудливість, необачність, егоїзм.
Князь
Святослав
Святослав у «Слові...» змальовується як глава всієї
Руської держави, мудрий державний діяч та організатор захисту Вітчизни,
талановитий воєначальник, який у ХІІ столітті зумів об’єднати Русь і розгромити
половецьке військо.
Автор «Слова...»
ідеалізує Святослава, змальовує його як основного виразника загальноруської
єдності, як утілення ідеї необхідності спільних дій проти половців. Ця
патріотична ідея найсильніше виявилась у «Золотому слові» Святослава.
Образи інших руських князів у
«Слові...»
У «Слові...» автор
називає імена князів Романа Волинського, Рюрика Ростиславича, Всеволода
Володимиро-Суздальського, Ярослава Осмомисла Галицького та інші. Кожен із них
характеризується дуже стисло, але автору «Слова...» вдається підкреслити їх
індивідуальність. Він більше розповідає про позитивні риси князів, ніж про
негативні, гіперболізує їхні військові подвиги, могутність і славу. (Про велику
кількість воїнів та зброї князів автор повідомляє так: «Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломом
випити, Ярослав Осмомисл, батько Ярославни, сильніший від угорського короля».
У цій гіперболізації автор передає мрії про сильну владу на Русі, необхідність
спільного захисту Руської землі.
2)
Наскрізна ідея патріотизму.
Образ Руської землі у творі персоніфікований. Автор
захоплюється її безмежними просторами — описує події в різних кінцях Русі, що
відбуваються одночасно: «Коні іржуть за Сулою — дзвенить слава в Києві. Труби
трублять в Новгороді — стоять стяги в Путивлі...». Глибоким патріотизмом
сповнені слова, що кілька разів повторюються в творі: «Руськая земле, уже за горами єси!»
Патріотичну ідею
необхідності спільної боротьби проти половців автор виразив у «Золотому слові» Святослава.
Дорікаючи Ігореві й Всеволоду за необдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу
їх поразки, яка завдала багато горя всій Руській землі, скаржиться на те, що
князі не хочуть допомагати йому у великій справі захисту рідної землі.
Наскрізна ідея патріотизму, яка звучить у «Золотому
слові»,— це заклик до єдності всіх сил держави заради спільної боротьби проти
ворогів.
Образ Руської землі
створений автором із різних складових, об’єднаних спільним почуттям любові,
вірності та відданості Батьківщині.
|
Історія  «Слово...» охоплює період у 200 років. Події 1185 року —
поразка Ігоря — останнє попередження для князів, заклик до об’єднання |
|
Князі  Втілення ідеї державності, у їхніх руках майбутнє Русі.
Вони мужні, сміливі, справжні воїни — захисники вітчизни |
|
Ярославна  Дружина Ігоря — втілення ідеї миру, спокою, домашнього затишку. Вона символ патріотизму й духовності |
|
|
|
|||
|
Руська
земля |
||||
|
¯ |
|
¯ |
|
¯ |
|
Народ у «Слові...»
— це мирні «ратаї», праця яких постійно порушується міжусобицями князів |
|
Військо Дружинники,
вірні своїм князям, готові шукати собі честі, а князю — слави |
|
Природа у «Слові...»
— справжній герой. Вона порадник, передвісник, помічник русичів |
Словникова
робота
Запишіть у зошит визначення
Переклад-
передача особливостей змісту і форми художнього твору, написаного однією мовою,
засобами іншої мови.
Переспів
– вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого
автора.
Історія перекладень «Слова…» багата талановитими іменами- ця пам’ятка
ніби притягувала найкращі поетичні сили країни.
Протягом минулих століть вийшло багато
перекладів цієї видатної культурної пам’ятки. Серед яких твори М. Шашкевича, І.
Франка, Б Грінченка, П. Мирного, С. Руданського, М. Максимовича,Ю Федьковича,
Н. Забіли та багатьох інших.
Глибоко знав і любив « Слово…» Т.
Шевченко. 1654 року перебуваючи на засланні, поет звернувся до друзів з
проханням надіслати йому оригінальний текст славетної пам’ятки, зауваживши при
цьому: « Перевода читати не втну». Він мріяв зробити свій. Але здійснити цей
задум Т. Шевченко міг тільки після заслання, і то не повністю – переклав лише 2
уривки « Плач Ярославни» та « Битва при Каялі»
Уперше до «Слова…» на українських теренах звернулися представники «Руської трійці» Маркіян Шашкевич та Іван Вагилевич.
Сьогодні
відомо понад 60 перекладів і переспівів «Слова..»
Від початку XIX
ст. і до наших днів «Слово про похід Ігорів» близько сотні разів перекладалося
та переспівувалося різними мовами. Понад п'ятдесят перекладів — російськомовні
(В. Жуковського, A. Майкова, М. Заболоцького, JI. Тимофеева, М. Гудзія, Д.
Лихачова, М. Рилєнкова, В. Стеллецького та ін.)
Білоруською мовою поему переклали М. Богданович і Янка Купала, грузинською — С. Чиковані, абхазькою — Д. Гуліа, вірменською —B. Вагулі.
У Японії видано п'ять різних перекладів
«Слова...».
Є переклади твору китайською,
норвезькою, болгарською, англійською, польською, чеською, сербською,
словенською, німецькою, французькою, іспанською, данською, єврейською,
башкирською, казахською, карельською, татарською, узбецькою та іншими мовами.
Українські переклади* та переспіви** твору починаються з сорокових років XIX ст.
Першими
перекладачами «Слова...» українською мовою були М. Шашкевич та І. Вагилевич
(Шашкевич переклав усю пам'ятку, але до нас дійшов лише «Плач Ярославни»,
виконаний ритмічною прозою (1833 p.).
1857 p. переклав
«Слово...» видатний український вчений М. Максимович («Песнь о полку Игореве»),
Його переклад
точно відтворює зміст оригіналу і легко читається:
Ой із ранку до
вечора,
З вечора до ранку
То не хмари
громові
Гримлять
безустанку:
Гримлять шаблі об
шоломи,
Летять, свистять
стріли
Да тріщать булатні
коп'я
В далекій чужині,
У тій дикій
половецькій
Безлюдній пустині.
Робили
переклади, переспіви «Слова про похід Ігорів» С. Руданський, Панас Мирний, І.
Франко, Ю. Федькович, М. Чернявський, В. Щурат, Наталя Забіла, Вас. Шевчук, Л.
Махновець, П. Тичина, М. Рильський, А. Малишко та інші.
Недаремно
С. Єфремов сказав: «Жоден твір не має стільки перекладів на сучасну нашу мову,
як це «Слово». І своїм змістом та формою, великою красою поетичною та потужним
громадянським настроєм воно так високо здіймається над усією літературною
спадщиною старих часів, що справді цілком такої уваги заслуговує. Вже сам факт
існування «Слова» кидає ясний промінь світла на нашу стару поезію, одхиляючи
широкі перспективи на ту далеку давнину».
Домашнє завдання.
Прочитати в "Джерелах" "Слово...", скласти цитатну характеристику князів.
Українська література 06.10.2020 Урок №11
«Слово о полку Ігоревім» – давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Особливості композиції. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Питання авторства
1. Скласти короткий конспект і записати в зошит.
Перша згадка, дуже
коротка , про «Слово…» була зроблена відомим тоді російським поетом М.
Херасковим у 1797 р, коли він вдруге видав свою поему «Володимир».
Більш широко про слово
сповістив М. Карамзін у журналі французьких емігрантів, який виходив у
Гамбурзі, і назва якого перекладається «Північний спостерігач» .
Історики
засвідчують, що твір був написаний суцільними рядками без поділу на слова і не
було розділових знаків з надрядковими літерами й знаками (титлами), що
становилися для економії дорогого пергаменту. Текст слова знаходився у збірнику
оригінальних перекладах давньоруських
творів.
У збірник входили «Хронограф Сказання про Індійське
царство» «Повість про Акіра Премудрого» Це твір на 10 сторінок. Пізніше
дослідник С. Путик виявить, що
сторінки були переставленні місцями, а тому під час переписування була втрачена хронологічна послідовність.
Коли і ким було виявлено пам’ятку?
Цю пам’ятку було виявлено на початку 90-х років ХVIII ст.. відомим любителем
старовини, колекціонером давніх рукописів, графом О. Мусіним – Пушкіним,
колекціонером давніх рукописів, бібліофілом.
Цей збірник з
іншими древніми документами придбав Мусін-Пушкін у колишнього архімандрита
Спасо-Ярославського монастиря ІоіляБиковського .Текст був доступним усім , хто
ним цікавився близько 20 років, але для наукових робіт використовували лише
Карамзін та Малиновський.
У 1800 р найкращі знавці давньоруських літописів Малиновский,
Бантиш – Каменський, Карамзін під керівництвом Мусіна- Пушкіна видали слово
великим тиражем. З рукопису було знято копії. Та, що дійшли до нас копія, є
перекладом для цариці Катерини ІІ, була додана довідка та зроблені помітки,
окремо додавався переклад.
У ХVII ст. зроблено
декілька перекладів «Слова…»,
вони доповнювали і вдосконалювали його.
Очевидно цариця Катерина забажала негайно. Тому
простежується , що спочатку писар писав акуратно, але трапилося так, що Мусін-Пушкін
вирішив доповнити коментарі, але місця вже не було, почали записувати в ліву
колонку, тому утворився ніби чорновий варіант. Переклад послали пізніше, бо
Мусін – Пушкін дав переписати іншій людині.
Текстовий аналіз копії, зроблений для Катерини ІІ , не
дав відповідь на запитання: текст списували з пергамента чи підготовленої
чернетки. Переклад «Слова…» знайдений
серед документів, зробленого з дуже близького тексту. Оригіналом слова був
написаний для сучасників автора тому дужє багато натяків, неясностей через
відсутність повної інформації.
У 1812 р. дім Мусіна – Пушкіна згорів. Дивно, що не вивіз
із Москви цю чудову пам’яткує
У ХVI ст. «Слово…» переписувалося у Пскові або Новгороді, знайдений рукопис
зроблений саме тамі є зразком орнаментального стилю.
Орнаментальний стиль
— стиль, характерний для літератури Київської Русі XII ст. Його основними
ознаками є:
- мозаїчність,
використання старого матеріалу, як прикраси нового твору,
- вільне
зміщення в часі, смілива зміна теми, включення до оповіді численних відгалужень
від основної теми, символічність відтворення дійсності тощо.
Творам,
написаним у XII ст., притаманні нагромадження прикрас, гіперболізація,
протиставлення, ускладнений синтаксис, яскрава ритмізація мови. У них цінується
не дотримання традицій, а новації.
Найвизначнішою
пам'яткою, в якій орнаментальний стиль відбився з найбільшою повнотою, є «Слово
о полку Ігоревім». Із цим стилем пов'язане так зване «плетеніє слова».
Коли ж писалася ця пам’ятка?
Науковці стверджують, що про це можна нині говорити з точністю
до 1-2х місяців. Охріменко стверджує «Так можна писати лише невдовзі після
походу» на це вказує перше речення «уже» це літо, восени, а не зима.Згадеється
про ранній падолист.
Чи є пам’ятка зразком української літератури?
Пам’ятка є предком української літератури, не дивно, що їй знайшли у російському
монастирі, адже видатні твори можуть далеко «залетіти від дому..» У творі
згадуються саме землі сучасної України. Головний доказ- мова і образна система «Слова..», вони
близькі до інших пам’яток Київської Русі
та фольклору, що дійшли до нас з глибини віків. Існує думка, що кожна нація
творить свою історію і свою культуру на тих землях , на яких віками живе, жодна
інша нація немає права привласнювати цю культуру.
Любов до батьківщини надихала автора «Слова…». Вона начебто водила його
рукою. Вона ж зробила цей твір безсмертним – однаково зрозумілим і близьким
людям, які, дійсно ,люблять свою батьківщину, свій народ.
Кого ж вважають автором «Слова…»?
Як свідчить мова «Слово…» , його автором був, безперечно
, українець та й увесь зміст поеми ясно вказує , що вона могла повстати тільки
на півдні Русі, а не на півночі її. Автор «Слова…» був великим українським
патріотом – зазначав Іван Огієнко.
Існує низка гіпотез, щодо конкретних осіб «боярська» версія
академіка Рибакова припускає, що автор київський тисяцький (найвища боярська
посада Петро Бориславич, історик і публіцист). «Князівська» автор вільно
почувається у князівському колі,припускає князів за їхні помилки, хоча думка,
що князь сам оспівав себе безпідставна.
Згадується ім’я Володимира- сина Галицького князя Ярослава Осмомисла, брата Ярославни. Найцінніші відомості про автора містить сам твір.
Записати в зошит паспорт твору
Тема:
Зображення Київської Русі у 2 половині ХII ст., невдалий похід князя Ігоря на
половці 1185р
Ідея:
заклик до єдності князів, оскільки їх
воронування між собою спричиняє
послаблення держави; засудження між князівських міжусобиць
Основна
думка: тільки в єдності сила, любов до Батьківщини «збереження й єдності» -
золоте слово
Жанр «Слова…».Слово – урочиста
ораторська мова і разом з тим і поетична розповідь про події. Сам автор називає твір то словом, то піснею, то повістю. Дослідники «Слова..» П. Куліш, М. Максимович, О. Потебня– подібність «Слова…» до
дум, бо поділяється на періоди, а не строфи і вимовляється речитативом. Літературознавець
І. П. Єрьомін «Слово…» - це твір, що заклично звернений до людей, це не просто
повість. А нам здається, що це воїнська повість з особливим, ясно вираженим
стилем. За всіма ознаками перед нами – героїчний епос, хоч у ньому відсутній розгорнутий поетичний сюжет.
Розповідь неявна, але вона уривчаста і коротка. Переносить нас автор зі степу у
Київ, де князю Святославу сниться тривожний сон.
Що таке поема?
Поема –
ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і
яскраві характери.
Поема служить одним із важливих засобів
розкриття ідейного задуму автора.
Автор не намагається
подібно літописцю дати послідовний опис походу Ігоря, а фіксує лише
найдраматичніші моменти, змальовує
картини сучасного йому життя держави, героїчні епізоди недавнього
минулого.
Таким
чином за жанром «Слово…» ліро-епічна поема.
Жанр: ліро-епічна поема.
Умовно поетичний план «Слова…» можна поділити на 3 частини:
Поетичний
план «Слова..»
1. Невдалий похід і поразка
2.
Сон
і «золоте слово Святослава»
3. Повернення Ігоря з полону.
9. Що таке сюжет твору? З яких частин він складається?
Сюжет (від фр.
sujet — предмет) — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери
персонажів і головна ідея.
Експозиція,зав’язка,кульмінація,
розв’язка
З’ясуємо сюжет «Слова»
Експозиція –
підготовка Ігоря з дружиною до військового походу, зловісні знаки.
Зав’язка –
бій з печенігами.
Кульмінація – поразка руської дружини; Ігор, Всеволод, Святослав, Володимир потрапили
у полон.
Розв’язка –
втеча Ігоря з половецької неволі.
Що являє собою
образна система твору?
Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення
- руські князі(Ігор, Святослав,Всеволод,
Володимир)
-Боян
-Ярославна
-половці
(Гзак,Кончак,Овлур)
-Руська земля
-природа
А ще які образи
зустрічаються у поемі?
Міфологічні
істоти:
Троян,
Велес- давньоукраїнський бог худоби, пастухів,достатку,бог поезії та
покровителів поезії;
Даждьбог-бог
сонця,світла й добра,найголовніший персонаж української міфології;
Стрибог-
бог вітрів, за міфоогією, його подих- вітер;
Див-божество
страху,смерті; сидить на дереві, свистить,з ніздрів валить дим; Образ уведено
перед сутичкою Ігоря з половцями; він передвіщав нещастя, біду перед боєм;
Жля,Карна-уособлюють
поняття розпачу,плачу, скорботи;
Карна-карити-оплакувати
небіжчика
Жля-скорбота;
обидва образи уособлюють воєначальників половецьких
Діва Обида – міфологічний образ, що прогнав з Русі достаток)
Сьогодні
відомо понад 60 перекладів і переспівів «Слова..»
Що вам відомо про переклад « Слова…»?
Уперше до
«Слова…» на українських теренах звернулися представники «Руської трійці»
Маркіян Шашкевич та Іван Вагилевич.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти план "Слова..."
Українська мова 06.10.2020 Урок №11
Складання та розігрування діалогів відповідно до певної ситуації (офіційна й неофіційна розмова, діалог-домовленість) на запропоновані учнями актуальні й цікаві для них теми
1. Дайте відповіді на питання усно.
- Що таке діалог?
- Які є види діалогів? (побутовий, навчальний, діловий, художній)
- Будова діалогів?
- Розділові знаки у
діалозі. (Записати в зошит схеми)
2. Складіть коротенький конспект.
Діалог-домовленість — діалог, під час якого співрозмовники домовляються про
зустріч або спільні наміри. Під час такого діалогу співрозмовники повідомляють
інформацію, запитують, ставлять уточнювальні запитання, спонукають до дій і
вчинків.
Під час діалогу варто дотримуватися таких правил:
— урахуйте мету діалогу й особливості співрозмовника (вік, стать, статус,
інтереси тощо);
— швидко реагуйте на репліки, але пам’ятайте, що слово не горобець:
вилетить — не впіймаєш;
— підтримуйте розмову вербально (ставте уточнювальні запитання) і
невербально (дивіться на співрозмовника, не відводьте очей);
— заохочуйте співрозмовника, щоб досягти домовленості;
— дотримуйтеся мовленнєвого етикету.
2. Робота в зошиті. Записати діалог, правильно розставляючи розділові знаки. Чи можна цей
діалог назвати діалогом-домовленістю?
Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, бо шив він красиво
і завжди на совість. Правда, вона вважала, що сукні його занадто дорогі. А
тому, прийшовши в майстерню, насамперед вирішила домовитися про ціну.
Ви дуже багато берете за свої сукні заявила вона.
Хіба? Я зовсім так не вважаю заперечив кравець.
Ще й як дорого Самі посудіть — на пошиття сукні для мене буде потрібно
не більше двох метрів тканини. Так?
Так погодився той.
Ну от, якщо до вартості матеріалу додати вартість ниток, голок і навіть
ножиці, якими ця сукня буде розкроєна, все одно вийде як мінімум вдвічі
дешевше. Так що і платити я вам повинна, відповідно, вдвічі менше.
Кравець помовчав якусь хвилину, а потім відповів:
Ну що ж, юна леді, ви мене майже переконали. Настільки, що я навіть
згоден взяти з вас половину початкової вартості. Якщо ви наполягаєте, звичайно.
Звичайно, наполягаю зраділа дівчина.
Домовились. Зараз я зніму необхідні мірки, і через тиждень посильний
доставить вам замовлення прямо додому.
Весь тиждень дівчина хвалилася подругам, як дешево вона отримає сукню від
відомого кравця. Ті не вірили і захотіли переконатися особисто, що їх не
обманюють. У призначений час всі зібралися у неї вдома. Прийшов і посильний з
коробкою. Дівчина урочисто зняла кришку і витягла звідти … два метри тканини,
пару котушок ниток, голки та ножиці.
У гніві вона кинулася до кравця.
Як ви посміли мене обдурити скрикнула вона, ледь переступивши поріг.
Ніякого обману не було похитав головою кравець я склав в коробку
все те, що було перераховано вами. Якщо ж там все ж таки чогось не вистачає,
то, можливо, це тому, що ви забули це сплатити.
3. Домашнє завдання
Складіть і розіграйте діалог-домовленість (10–12 реплік) за однією із ситуацій:
1) ви домовляєтеся з товаришем про відвідування прем’єрного показу художнього фільму;
2) ви домовляєтеся з батьком разом сходити на риболовлю;
3) Дев’ятикласники вирішили прикрасити стіну свого будинку розписом у стилі графіті, на що намагаються одержати дозвіл у всіх сусідів;
4) Складіть і
розіграйте діалог між двома дев’ятикласницями, які вирішують, кого з успішних
людей запросити на зустріч зі школярами. Одна дівчина пропонує організувати
спілкування зі знаменитим артистом, бо саме цю професію мріє опанувати в
майбутньому, інша — відомого спортсмена — переможця олімпіади, бо він зможе
розповісти про причини й передумови своїх успіхів.
Українська література 23.09.2020
Притча про блудного сина. Біблія як Святе Письмо й
художній текст. Українські переклади Біблії (П. Куліш,
І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огiєнко, І. Хоменко).
Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у
світовій та українській
літературах
1. Як ви гадаєте, про що ця притча?
2. Прийом «Картинна галерея».
Деякі люди стверджують, що твір « Притча про блудного сина» цікавий тільки тим людям, хто вивчає давньоруську літературу або для віруючих людей, для митців сучасності він не цікавий, Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням? Перегляньте запропонований відеоролик Знайдіть і підкресліть правильні відповіді. Уважно подивітться і запам’ятате, що є предметом зображення в галереї, що об’єднує картини і що в них відмінне. Підготуйтесь до обговорення побаченого.
Виберіть 2 правильних відповіді.
1.
Притча про блудного сина надихає на
творчість письменників, художників, композиторів, скульпторів, майстрів
декоративно- прикладного мистецтва.
2.
Притча про блудного сина містить глибокий
релігійний зміст.
3.
Твір містить тільки світські мотиви.
4.
У Притчі про блудного сина порушено морально-етичні
проблеми людства.
3. Словникова робота
Притча— повчальне
алегоричне оповідання філософсько -етичного
змісту. Складається, як правило, із сюжетної розповіді про людське життя і
повчального висновку.
БЛУ́ДНИЙ1, а, е.. Який блудить, блукає, постійно
змінюючи місце перебування.
Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в
світ широкий — Ось що враз задумав він (Фр., XII, 1953, 114).
◊ Блу́дний син, заст. — про людину, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини. Словник української мови: в 11 тт.
4. Прочитати стор.32-35 підручника
Бесіда
. З’ясування первинного враження від твору.
-
Чи все зрозуміло у змісті твору?
-
- Яке
враження на вас справив твір? Які епізоди запам’ятались?
-
Які
запитання виникли? Що нез’ясовано?
- Яка тема Притчі?
-
Які проблеми порушено у творі? Яка з них є
основною? Чому ви так вважаєте?
Проблематика- сукупність, коло проблем
ü
батьки і діти (між ким виник конфлікт?);
ü
багатство і бідність(в яких умовах жив вдома і в чужих краях?);
ü
хто є справжніми друзями(чи були у нього в чужих краях друзі?);
ü
праця і лінь(як з’явились гроші у батька і куди поділись у чужих краях? Чому?);
ü
провинна і
покаяння(ще раз зверніться до заголовка. Раз він виражає ідею, то основна
проблема в заголовок і покладена!).
-
Яка проблема є основною? Чому ви так
вважаєте?(заголовок вказує на основну проблему!
морально- етичної точки зору й з релігійної точки зору. Крім того цей твір належить до перекладної літератури, а значить існує багато варіантів ції притчі, різні сюжети, різні розв’язки, тому однозначної відповіді на це запитання немає. Для нас є важливим є її повчальний зміст.
- Уявіть, що ви зустрілись зі старшим сином через 10 років потому. Яким ви його бачите?
Домашнє завдання:
Повторити с.5-36, підготуватися до контрольної роботи
Українська література 22.09.2020
Запишіть дату, тему уроку.
Перекладна література. Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея
Повторіть попередній матеріал, згадавши основні моменти. Зробіть короткий конспект
Біблія — це книга, яка відповідає
на запитання дитини і сміється над мудрістю мудреців.
Професор Беттекс
Минуло більше двох тисячоліть з часу написання перших рядків Книги Книг. Але нічого нового немає під Сонцем. Від гріхопадіння Адама і Єви вся історія зводиться до противоборства Добра і Зла. Проте цей шлях позначений складними і болючими процесами самопізнання і морального вдосконалення людства. Біблія не лише відтворює, а й намагається спрямувати цей шлях.
1. Прочитайте легенду стор.24
2. Історична основа легенди. Основне коротко записати в зошит.
Події, що змальовуються в легенді
про зведення Вавилонської вежі, відбуваються «після потопу» й відносяться до
«початку людської історії». У межах однієї біблійної
оповіді органічно об’єдналися два мотиви: 1) побудова міста Вавилона і змішання
мов;2) зведення вежі й розпорошення людей. Археологічні розкопки
підтверджують, що в цій оповіді відбилося будівництво у Вавилоні зіккуратів —
величезних будівель ритуально-храмового призначення. Легенда могла виникнути не
пізніше ІІ тис. до н. е., причому не в осілого, а в кочового народу, суспільна
свідомість якого осідлий спосіб життя сприймала як певне відхилення від норми,
а у фактах зведення величезних ритуальних споруд вбачала вияви «гордині» та
«зухвальства», гідні страшної божої кари.
Місто Вавилон знаходилось у
північній частині Дворіччя (Месопатамії) на березі ріки Євфрат. Вавилонські
руїни можна побачити недалеко від сучасного міста Вілли (Ірак). Перші згадки про
Вавилон датуються ІІІ тис. до н. е. На початку ІІ ст. до н. е. місто остаточно
зійшло з історичної арени.
3. Запишіть тему та ідею легенди, композицію твору.
Композиція.
Експозиція: рішення людей збудувати вежу.
Зав’язка: заздрість Ягве, викликана
спільною, злагодженою працею людей.
Кульмінація: буря, яку послав бог на землю,
сприяла тому, що розлетілись людські слова, через це народ був позбавлений
можливості спілкування між собою.
Розв’язка: припинення будівництва вежі,
поява різних народностей на землі.
· взаєморозуміння і заздрість;
· стимул для плідної праці;
· спільна мова — запорука миру на
землі між людьми.
Дайте відповідь на питання (усно)
· Які часи відтворено в легенді?
· Для чого люди вирішили збудувати вежу?
· Яка була організована робота щодо будівництва?
·
Про що свідчить
виконання пісень під час роботи людей?
· У зв’язку з чим навколо вежі виникло місто із деревами?
· Застосовуючи текст твору, опишіть красуню-вежу, зробіть уявний словесний її малюнок.
· Чим будівництво вежі не сподобалося Ягве? Чи, може, це небажання Бога порівнятися з людьми? Відповідь вмотивуйте.
· Що сприяло швидкій відбудові вежі?
· Яким чином Ягве призупинив будівництво красуні Вавилону?
·
Для чого в легенді використаний фразеологізм «мов у
воду опущені»? Кого він стосується?
· Що сприяло виникненню різних народностей?
· Чому вежа почала поступово руйнуватися?
· Яке значення мала вежа для різних народів?
1. Прочитайте легенду стор.24-29.
2. Запишіть у зошит тему, ідею, проблематику.
·
воля і рабство;
·
цар і раб;
·
соціальна несправедливість і борці проти неї;
·
добро і зло.
Історія та ідейний зміст легенди.
Мойсей — великий визволитель і законодавець єврейського народу, що жив у ХІІІ–ХІІ ст. до н. е. за часів царювання Рамзеса ІІ. Своє ім’я (по-єврейськи — моше) він одержав від єгипетської принцеси, що врятувала його, воно означає «врятований з води». Ім’я це відповідає біблійному оповіданню, у якому говориться про те, що дитина, яка народилася в Авраама Йохаведи, була захована матір’ю (за наказом фараона всі єврейські діти чоловічої статі топилися в Нілу), а потім був покладена в смолений кошик, а той — опущений в очерети річки. Тут його знайшла дочка фараона, що прийшла купатися. Вона взяла дитину до себе і виховала її, як свою власну. Мойсей одержав блискуче виховання, він був посвячений «у всю мудрість єгипетську», тобто в усі таїнства релігійного і політичного світогляду Єгипту. Будучи жерцем Озириса і займаючи посаду священного переписувача, Мойсей був посланий фараоном у долину Гесем для перевірки робіт, що там велися, з будівництва фортець. Єврейський народ, що жив у ті часи в долині Гесем, був данником Єгипту і піддавався рабському приниженню на важких роботах. Ненависть єгиптян до євреїв збільшувалася непокірливою вдачею цього кочового народу, запереченням єгипетських богів і поклонінням своєму єдиному богові. Одного разу він побачив, як єгипетський воїн б’є мирного єврея. Обурення Мойсея було настільке велике, що, захищаючи одноплемінника, він убив ворога. Після цієї події йому довелося бігти за межі царства фараона. Єдиним місцем, придатним для укриття, була Синайська пустеля. Там Мойсей міг зустріти лише голі камені і рідких кочівників-бедуїнів. Мандруючи Синайською пустелею, Мойсей забрів далеко в гори і опинився в невідомому древньому святилищі. Тут з ним і відбулося те перетворення, що вплинуло на весь хід історії єврейського народу. Мойсей побачив кущ тернику, що горів, але не згоряв, а з надр куща йому був голос Господа Бога. І сказав Яхве Мойсеєві, що він повинен вивести євреїв з рабства єгипетського і привести сюди, до святої гори на Синай. І обіцяв Яхве дати синам Ізраїлевим, які шанують Бога своїх батьків, багату землю. Мойсей, пройнявшись одкровенням, яке він одержав близько 1230 р. до н. е., з’явився серед ізраїльських рабів у Єгипті. Він відчув на собі печатку Божого пророка й обов’язок урятувати свій народ. Великою була праця Мойсея, оскільки зустрівся він зі страхом і тупістю, лінню і відсталістю. Необхідно було відродити у своїх одноплемінниках колишню релігійність. Мойсей прийшов зі звісткою, що Бог Авраама, Ісаака й Іакова знову призиває свій народ і обіцяє дати йому у володіння родючі землі Ханаану. Психологія людини улаштована таким чином, що навіть найважче, нестерпне, але передбачуване сьогодення сприймається краще, ніж благополучне, але невідоме майбутнє. Мойсеєві необхідно було зрушити з насидженого місця цілий народ, розбудити в ньому гордість і енергію, згуртувати його під єдиною вірою. Обстановка в самому Єгипті сприяла ви- конанню задуманого. В ті роки Єгипет відновлював колишню могутність. Армія фараона знову завойовувала чужі землі, а в долині Нілу вибухнула епідемія.
Вихід з-під ярма рабства було
зроблено в день весняного свята. Наспіх виконавши необхідний обряд, єврейський
народ вирушив на схід. Як говориться у Біблії, їх було всього 70 чоловік, але
імовірніше — 70 родин, тобто більше тисячі чоловік, оскільки кожна родина могла
нараховувати до тридцяти чоловік.
Композиція.
Експозиція: переховування жінкою народженого
єврейського немовляти у кошику біля річки.
Зав’язка: перебування Мойсея при царському
дворі, де він був свідком приниження євреїв єгиптянами.
Кульмінація: наказ Бога Мойсею: «Виведи євреїв
з Єгипту, захистити їх тим самим від приниження і рабства».
Розв’язка: цар погодився відпустити євреїв
після того, коли Янгол наслав смерть на всіх дорослих дітей єгиптян.
Дайте відповіді на питання (усно)
·
Кого і за яких обставин було знайдено на узбережжі
річки?
·
Що відомо про поселення Йосифа в Єгипті? Як до нього
ставився народ?
·
Яким чином
єгипетський цар переслідував євреїв?
·
З приводу чого
мати вимушена була приховувати сина, коли дитина трохи підросла? Що вона для
цього вирішила?
·
За яких
обставин царівна побачила немовля біля річки? Як вона зреагувала на знахідку?
·
Що наказала господиня зробити жінці, коли її дитя
підросте? У зв’язку з чим жінка виявила свою вдячність Богу?
·
Як Мойсей виховувався і навчався у царя?
·
З чим не міг
примиритися юнак?
·
Що спонукало Мойсея залишити царській двір? Де він
знайшов притулок?
·
Яка подія здивувала хлопця, коли він випасав худобу?
·
З якою промовою
звернувся Бог до Мойсея? Чому завдання, надане Богом, виявилося непосильним для
юнака?
·
Через що цар вимушений був погодитися відпустити
євреїв з країни?
·
Стисло опишіть, яким ви уявляєте Єгипет як державу.
Перегляньте відео
ІХ. Домашнє завдання
стор.24-31 опрацювати, питання на стор.30-31 усно
Українська мова 15.09.2020
Відокремлені члени речення
1. Пригадайте та вивчіть розділові знаки при відокремлених означеннях.
2. Виконайте вправу 2, стор.16, параграф 4
3. Пригадайте та вивчіть розділові знаки при відокремлених додатках.
по хвилях часу й обережно несуть
свій дорогоцінний вантаж від
покоління до покоління.
Френсіс Бекон
Книга — одне з найбільших
чудес, створених людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, всю
свою мудрість вони довіряли книгам. Минають роки,
століття, тисячоліття… Міняються покоління… Плине ріка часу. Кожне покоління
осягає мудрість минулого, щоб творити майбутнє.
1.
Експрес-опитування і складання короткого конспекту.
• Який період в історії України охоплює епоха
Середньовіччя? (Епоха Середньовіччя — час, що тривав від монголо-татарської навали, кульмінацією якої було падіння Києва 1240 р., до кінця ХV ст., коли розрізнені українські землі опинилися у складі Великого князівства Литовського, Польщі, Молдови, Угорщини.)
• Як вплинуло
запровадження християнства на суспільно-політичне та культурне
життя Київської Русі? (З уведенням 988 р. християнства пожвавився розвиток торгівлі, ремесел, зовнішньої політики й культури, що спричинило розвиток писемності: у великій кількості стали надходити грецькі і болгарські книги, кирило-мефодієвські переклади, відігравши важливу роль у поширенні східнослов’янської писемності).
• Що вам відомо про князів Володимира Великого
та Ярослава Мудрого?
• Які
особливості писемної культури Київської Русі? (До особливостей писемної культури Русі треба віднести утворення двох типів літературної мови: церковнослов’янської і близької до просторіччя давньоруської. Першою було написано церковно-повчальну і житійну літературу, близькою до розмовної вели ділове листування, складали юридичні акти («Руська правда»), літописи, пам’ятники світської літератури («Слово о полку Ігоревім»). Обидві мови активно впливали одна на одну, взаємно збагачувалися.)
• Що могло
бути джерелом інформації про писемність і її роль у давній Русі?
(Матеріали, знайдені внаслідок археологічних досліджень, показують, що писемність була поширена серед різних прошарків населення і відігравала важливу роль у економічному і культурному житті країни.)
2. Робота з епіграфом до уроку. Як ви розумієте слова Френсіса Бекона?
3. Опрацювання с.20-22 підручника, складання коннспекту.
І.
Остромирове Євангеліє — одна з найвидатніших пам’яток
старослов’янського письменства. Опис пам’ятки.
ІІ.
Мова рукопису.
ІІІ.
Наукове вивчення рукопису.
VІ.
Ізборник Святослава 1073 року, 1076 року.
V. Зміст
та мова пам’ятки
4.
Складання паспорта літературної пам’ятки. Заповнити таблицю
|
Характеристики |
Остромирове
Євангеліє |
Ізборник
Святослава |
|
Первинне
джерело |
| |
|
Ім’я переписувача |
| |
|
Мова
твору |
| |
|
Період
переписування |
| |
|
Місцезнаходження
пам’ятки |
| |
|
Для
кого було переписано |
| |
|
Зміст |
|
Остромирове Євангеліє є однією з найвизначніших рукописних пам’яток писемності, дослідження якої стало початком наукового порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. Завдяки дослідженню цієї пам’ятки була закладена основа тогочасної наукової класифікації слов’янських мов, зокрема, їхній поділ на 3 групи — південну (болгарську та сербську), західну (польську, чеську, словацьку й словенську) та східну (українську, російську й білоруську) — й визначено, що старослов’янська мова належить до першої групи. Вона не втратила свого наукового значення й до сьогодні.
1.
Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про перекладну літературу (Біблія, Старий Заповіт, Новий Заповіт).
2.
Знайти відповідь на питання: чи існувала в період Середньовіччя, крім
перекладної церковної літератури, художня література?
3. Стор.20-22 опрацювати.
Немає коментарів:
Дописати коментар